Магістри Педагогіка вищої школи (Студенти)

Постійне посилання на фонд

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1971

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 33

Розвиток педагогічної майстерності майбутнього викладача закладу вищої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Пащенко, Валентина Василівна
Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Тітова, Марина Вікторівна
Формування підприємницької компетентності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Касторних, Ілія Вячеславович
Формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі професійної підготовки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Коновалов, Андрій Аркадійович
Формування педагогічного артистизму майбутнього викладача гуманітарних дисциплін
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Кириллова, Ольга Юріївна
Формування професійної компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі вивчення правових дисциплін
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Клімчук, Юлія Олександрівна
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню проблеми формування професійної компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі вивчення правничих дисциплін. Актуальність дослідження обумовлюється низкою невирішених проблем, детермінованих протиріччями, зокрема між: потребою суспільства у висококваліфікованих викладачів закладів вищої освіти, здатних забезпечити співпрацю здобувачів у освітньому процесі, й недостатнім рівнем компетентності студентів щодо до організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії; низьким рівнем правової освіти серед викладацького складу та здобувачів вищої освіти; необхідністю вдосконалення підготовки майбутніх у викладачів закладів вищої освіти та недостатнім навчально-методичним забезпеченням цього процесу. Виявлені протиріччя вказують на необхідність пошуку педагогічних умов та шляхів розв’язання зазначеної проблеми, що зумовило вибір теми наукового дослідження
Підготовка майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Туранська, Аліна Григорівна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Перший розділ присвячено вивченню концептуальних аспектів й стратегічних завдань підготовки вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку; сутності поняття «формування доброзичливості»; характеристиці компонентів, критеріїв, показників і рівнів готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку; педагогічних умов формування готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. У другому розділі здійснено експериментальну вивчення готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку, визначено організаційно-методичні аспекти та характеристика рівнів готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку, у процесі фахової підготовки, висвітлено вплив чинників підготовки вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку У третьому розділі розглянуто організацію підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування моделі підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Методика формувального експерименту. Оцінка ефективності моделі підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку
Альона Павлівна
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Шевцова
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти. Зроблені висновки щодо сутності, структури та педагогічних умов для формування самооцінки у студентів. Перший розділ присвячено вивченню концептуальних аспектів й стратегічних завдань з формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти; характеристиці компонентів, критеріїв, показників і рівнів формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти; педагогічних умов формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти. У другому розділі здійснено експериментальну перевірку педагогічних умов формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти, визначено педагогічні умови формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти, висвітлено процес організації і проведення констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту, узагальнено результати дослідження
Формування іншомовної комунікативної компетентності студентів закладів вищої освіти засобами інтерактивного навчання
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Порощай, Денис Ігорович
Досліджено формування іншомовної комунікативної компетентності студентів закладів вищої освіти. Охарактеризовано сутність компетентнісного підходу та комунікативної компетентності в освіті. Визначено психолого- педагогічні особливості студентської аудиторії. Проаналізовано особливості формування іношомовної комунікативної компетентності студентів засобами інтерактивних технологій. На підставі аналізу наукових джерел виявлено основні критерії дослідження формування іншомовної комунікативної компетентності студентів. Розроблено комунікативну методику та експериментально досліджено ефективність її імплементації у освітній процес
Формування професійного інтересу до педагогічної діяльності студентів закладів вищої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Пасічник, Дарія Дмитрівна
У роботі узагальнюється теоретичний і експериментальний матеріал по темі дослідження і уточнити поняття «професійний інтерес студентів до педагогічної діяльності», виявлено специфіку змісту і структурні компоненти професійного інтересу до педагогічної діяльності, розроблено і науково обґрунтовано дидактичну систему поетапного формування професійного інтересу до педагогічної діяльності у студентів педагогічного факультету, визначено продуктивність дидактичної системи формування професійного інтересу до педагогічної діяльності у студентів
Педагогічні умови розвитку професійної спрямованості студентів вищих закладів освіти
(2021) Оганян, Марія Сергіївна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі формування професійної спрямованості майбутніх психологів. В першому розділі розглянуто поняття, структуру, показники професійної спрямованості, умови розвитку професійної спрямованості. У другому розділі експериментально перевірено рівень професійної спрямованості. Розглянуті і обґрунтовані результати методологічних досліджень
Теорія і практика професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Качковська А. Є.
Кваліфікаційна робота магістра є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми розроблення і впровадження педагогічних умов професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. У роботі схарактеризовано систему методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Розкрито педагогічну сутність, функції, структуру, компоненти професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Розроблено і впроваджено запропоновані педагогічні умови. Уточнено критерії, показники, рівні професійної самореалізації вчителів. Отримані автором позитивні результати засвідчили ефективність реалізованих педагогічних умов.
Організація проєктної діяльності студентів в процесі викладання дисциплін циклу професійної підготовки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Слободський І.С.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування, розробки й експериментальної перевірки методичних засад, форм, методів, засобів і шляхів організації та розвитку творчої діяльності студентів вищих аграрних закладів освіти в процесі викладання дисциплін циклу професійної підготовки з використанням проєктної технології. Дослідницьку компетентність студентів презентовано як властивість особистості, що відображає прагнення і здатність здійснювати дослідницьку діяльність, і як рівні сформованості певних особистісних якостей і властивостей, що дозволяють організовувати, і здійснювати дослідницьку діяльність. Розроблено описову модель формування дослідницьких компетентностей студентів в проєктній діяльності. У структурі дослідницької компетентності студентів виокремлено такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний, які містять функціональні зв'язки і залежності, що забезпечують цілісність дослідницької компетентності студентів. На основі виділених структурних компонентів визначено рівні сформованості дослідницької компетентності студентів: високий, оптимальний, достатній, недостатній. Зроблені висновки щодо доцільності педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування дослідницької компетентності студентів: забезпечення безперервності дослідницької діяльності студенів в контексті їх майбутньої професійної діяльності; забезпечення формування суб'єктної дослідницької позиції студентів; забезпечення формування та активізації рефлексивної позиції студентів. Презентовано результати опитування викладачів щодо аналізу студентських наукової роботи, рівня дослідницької позиції студентів, особливостей навчальної мотивації студентів, визначення обізнаності та готовності студентів до роботи над проєктами. За результатами проведеного дослідження розроблені методичні рекомендації щодо впровадження проєктної технології у освітній процес при вивчення фахових дисциплін містять: вимоги до структури і наповнюваності методичного комплексу з дисципліни; вимоги до проєктів та етапи проєктування; критерії оцінювання проєктів; комплекс методичних матеріалів для викладача та студента; послідовність створення проєкту; вимоги до оформлення та презентації проєктів, приклади проєктів.
Особливості організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії (на прикладі України та Англії)
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Кормич Майя Олександрівна
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії. Зроблені висновки щодо теоретичних аспектів ефективності організації дистанційного навчання у вищій школі, особливостей організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії та надано практичні рекомендації викладачам і керівникам щодо організації дистанційного навчання. Практична цінність роботи полягає в тому, що результати розроблених практичних рекомендації на основі аналізу особливостей організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії (на прикладі України та Англії) будуть використані у практиці роботи викладачам і керівникам вищої школи. Результати дослідження можуть бути рекомендовані для застосування в практиці управління ВНЗ.
Педагогічні умови формування емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі фахової підготовки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Кабак А. С.
У роботі представлено теоретичний аналіз та практичне дослідження проблеми формування емоційної культури майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів у процесі професійної підготовки, що визначається при аналізі педагогічних умов формування емоційної культури. майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти та особистості студентів. При вивченні формування емоційної культури майбутніх вихователів дошкільної освіти використана загальна методика наукового дослідження з урахуванням методики наукового дослідження, досягнень теорії та методики професійної освіти, методики навчання вихователів та досвіду навчання. На основі визначених критеріїв та аналізу результатів дослідження, отриманих під час обробки, охарактеризовано три рівні сформованості емоційної культури майбутніх вихователів емоційної культури в процесі професійної підготовки: високий, достатній, низький. Практичне значення отриманих результатів у їх потенційному подальшому використанні при розробці чи корекції навчальних приграм, для підвищення рівня розвитку емоційної культури майбутніх вихователів дошкільних закладів освіти.
Формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Бордусь Поліна Юріївна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи в умовах навчання у закладі вищої освіти. Зроблені висновки щодо особливостей педагогічних умов формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи. Практична цінність роботи полягає в тому, що визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи, уточнено критерії, показники і рівні сформованості естетичної культури у майбутніх викладачів, конкретизовано особливості їх професійної підготовки.
Розвиток педагогічної майстерності майбутніх викладачів закладу вищої освіти в умовах магістратури
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Марковська Я.Е.
У кваліфікаційній роботі проведено цілісне дослідження проблеми розвитку педагогічної майстерності викладачів закладу вищої освіти в умовах магістратури. Проаналізовано базові поняття дослідження «компетентність», «педагогічна компетентність», «педагогічна майстерність». Охарактеризовано сучасний стан розвитку педагогічної майстерності в процесі професійної підготовки викладачів та виявлено зорієнтованість освітніх програм на навчання за спеціальністю. Розкрито сутність та визначено компоненти педагогічної майстерності викладачів закладу вищої освіти. Запропоновано модель розвитку педагогічної майстерності викладачів закладу вищої освіти в умовах магістратури, яка складається з взаємопов’язаних теоретичного, змістового та результативного блоків. Здійснено експериментальне дослідження, на першому, констатувальному, етапі якого виявлено рівні розвитку педагогічної майстерності майбутніх викладачів та підтверджено доцільність впровадження розробленого навчально-методичного забезпечення й застосування запропонованих форм і методів розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах магістратури. На другому, формувальному, етапі реалізовано методику, якою передбачено поетапний розвиток педагогічної майстерності майбутніх викладачів. На третьому, узагальнювальному, етапі дослідження за результатами проведеного діагностування виявлено позитивні зміни в рівнях розвитку педагогічної майстерності майбутніх викладачів.
Формування соціальної компетентності майбутніх викладачів в умовах магістратури
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Півень Я.В.
У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування соціальної компетентності майбутніх викладачів в умовах магістратури. У процесі дослідження було сформовано, науково обґрунтовано й експериментально апробовано модель формування соціальної компетентності викладачів у процесі магістерської підготовки, до структури якої входить методологічно-цільовий компонент, що включає вимоги суспільства до соціальної компетентності викладача, мету, завдання і наукові підходи професійної освіти щодо формування соціальної компетентності; змістовно-процесуальний компонент, який поєднує професійний відбір за придатністю до педагогічної діяльності, вимоги до результатів навчання на магістерському рівні освіти та педагогічні умови реалізації освітнього процесу; оцінно-діагностичний компонент, куди входять критерії рівня сформованості соціальної компетентності та методи педагогічної діагностики. Ефективна реалізація запропонованої моделі дозволяє сформувати соціальну компетентність майбутніх викладачів на високому і відмінному рівнях. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність системи формування соціальної компетентності майбутніх викладачів в умовах магістратури, сутнісною основою якої виступає застосування теорії контекстного навчання, проведення тренінгів з ноосферної освіти та корпоративної культури освітнього закладу, застосування ігрових технологій для відпрацювання навичок соціальної взаємодії. Передумовами формування соціальної компетентності майбутніх викладачів в умовах магістратури виступають базові соціальні якості, сформовані на бакалаврському рівні освіти.
Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Бобіна В.С.
Проблема виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності на сучасному етапі розвитку нашої держави, що характеризується бурхливими перетворювальними процесами в різних галузях суспільного життя, суттєвим оновленням всієї системи відносин, що склалися в суспільстві. Найважливішою у цьому виступає соціокультурна проблема нейтралізації негативної та формування позитивної спрямованості особистості. У кваліфікаційному дослідженні здійснено теоретичне осмислення феноменів «дезадаптації учнів» і «профілактика дезадаптації учнів у системі різних соціальних інституцій», «професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів». В умовах сучасної соціокультурної реальності, коли традиційні форми та методи соціалізуючого впливу на підростаюче покоління майже втратили своє значення, а суспільство має величезну потребу в створенні та запровадженні нових, які матимуть дієвий вплив на дітей та молодь, що під дією негативних соціалізуючих чинників схильні до виявлення девіантних проявів у поведінці, дослідження проблеми профілактики дезадаптації учнів має важливе значення. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових джерел стосовно проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. Визначено основні методи та методики дослідження, які дозволили дослідити особливості професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. Проведено емпіричне дослідження, здійснено обробку та інтерпретацію результатів, на підставі яких визначено подальші перспективи дослідження. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в процесі діяльності практичних психологів і соціальних працівників та при розробці практичних рекомендацій щодо профілактики дезадаптації учнів.
Дидактична адаптація як важливий чинник формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників спеціальності 053 «Психологія»
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Троян А.Г.
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників у вищій школі. Зроблені висновки щодо особливостей роботи моделі дидактичної адаптації для формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників спеціальності 053 «Психологія». Практична цінність роботи полягає в тому, що результати аналізу ефективності запропонованої моделі дидактичної адаптації для формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників спеціальності 053 «Психологія» можуть бути використані в практиці роботи викладачів закладів вищої освіти під час організації навчального процесу.