Магістри Педагогіка вищої школи (Студенти)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Магістри Педагогіка вищої школи (Студенти) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Альона Павлівна(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) ШевцоваКваліфікаційна робота присвячена проблемі формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти. Зроблені висновки щодо сутності, структури та педагогічних умов для формування самооцінки у студентів. Перший розділ присвячено вивченню концептуальних аспектів й стратегічних завдань з формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти; характеристиці компонентів, критеріїв, показників і рівнів формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти; педагогічних умов формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти. У другому розділі здійснено експериментальну перевірку педагогічних умов формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти, визначено педагогічні умови формування самооцінки у студентів різних вікових категорій в умовах закладу вищої освіти, висвітлено процес організації і проведення констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту, узагальнено результати дослідженняДокумент Використання засобів симуляційного навчання при вивченні навчальної дисципліни «Загальна хірургія» у закладах вищої медичної освіти(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Чухрієнко А.В.Кваліфікаційна робота присвячена проблемі використання засобів симуляційного навчання при вивченні навчальної дисципліни «Загальна хірургія» у закладах вищої медичної освіти. У кваліфікаційні роботі магістра здійснено аналіз основних наукових ідей, положень і теоретико-методологічних підходів використання засобів симуляційного навчання, а також обґрунтовано, розроблено та впроваджено останні при вивченні дисципліни загальна хірургія у закладі вищої медичної освіти. Актуальність обраної теми зумовлена тим, що у даний час перед медичною освітою стоїть низка проблем, серед яких основними є зміна уподобань студентів щодо стилю навчання та необхідність зменшення розриву між теорією і клінічною практикою. Усе це вимагає адаптування навчальних програм з використанням усіх наявних освітніх інструментів. Водночас традиційні форми медичної освіти не пропонують якогось особливого процесу для забезпечення повністю безпечної та ефективної підготовки перед тим, як медичний працівник почне активно працювати з пацієнтами. Симуляційне навчання в свою чергу може допомогти подолати ці проблеми, починаючи з навчання у закладі вищої медичної освіти і до етапу безперервного навчання. Немає жодного сумніву, що використання симуляційного навчання у підготовці майбутнього лікаря забезпечить можливість ефективно працювати в практичній охороні здоров’я вже з перших років самостійної професійної діяльності. Для досягнення мети використано педагогічний експеримент на кафедрі загальної хірургії Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ) з використанням засобів симуляційного навчання. Було обрано дві теми, під час яких процес імітації є чи не найголовнішим. Опановуючи дані теми, контрольна група навчалася за традиційною програмою, експериментальна група – з використанням засобів симуляційного навчання. На закінчення експерименту було проведене міні-опитування серед учасників експериментальної групи, щоб виявити їх ставлення до змісту і якості занять з використанням засобів симуляційного навчання. Результати статистичного опрацювання емпіричних даних дозволяють припустити рівність умов у контрольній та експериментальній групах перед проведенням формувального етапу педагогічного експерименту, а також показати те, що в експериментальній групі значно більше студентів засвоїли розглянуті теми з навчальної дисципліни загальна хірургія з оцінками високого рівнів порівняно зі студентами в контрольній групі, що пояснюється результатом впровадження засобів симуляційного навчання дисципліни у досліджуваному закладі вищої медичної освіти (t-критерій Стьюдента=1,39; р≤0,05). Проведений педагогічний експеримент повністю підтвердив те, що педагогічно виважене, науково обґрунтоване, цілеспрямоване використання засобів симуляційного навчання у вивченні дисципліни загальна хірургія сприятиме глибокому і осмисленому засвоєнню студентами навчального матеріалу.Документ Дидактична адаптація як важливий чинник формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників спеціальності 053 «Психологія»(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Троян А.Г.Кваліфікаційна робота присвячена проблемі формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників у вищій школі. Зроблені висновки щодо особливостей роботи моделі дидактичної адаптації для формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників спеціальності 053 «Психологія». Практична цінність роботи полягає в тому, що результати аналізу ефективності запропонованої моделі дидактичної адаптації для формування загальнонаукової компетентності студентів першокурсників спеціальності 053 «Психологія» можуть бути використані в практиці роботи викладачів закладів вищої освіти під час організації навчального процесу.Документ Організація проєктної діяльності студентів в процесі викладання дисциплін циклу професійної підготовки(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Слободський І.С.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування, розробки й експериментальної перевірки методичних засад, форм, методів, засобів і шляхів організації та розвитку творчої діяльності студентів вищих аграрних закладів освіти в процесі викладання дисциплін циклу професійної підготовки з використанням проєктної технології. Дослідницьку компетентність студентів презентовано як властивість особистості, що відображає прагнення і здатність здійснювати дослідницьку діяльність, і як рівні сформованості певних особистісних якостей і властивостей, що дозволяють організовувати, і здійснювати дослідницьку діяльність. Розроблено описову модель формування дослідницьких компетентностей студентів в проєктній діяльності. У структурі дослідницької компетентності студентів виокремлено такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний, які містять функціональні зв'язки і залежності, що забезпечують цілісність дослідницької компетентності студентів. На основі виділених структурних компонентів визначено рівні сформованості дослідницької компетентності студентів: високий, оптимальний, достатній, недостатній. Зроблені висновки щодо доцільності педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування дослідницької компетентності студентів: забезпечення безперервності дослідницької діяльності студенів в контексті їх майбутньої професійної діяльності; забезпечення формування суб'єктної дослідницької позиції студентів; забезпечення формування та активізації рефлексивної позиції студентів. Презентовано результати опитування викладачів щодо аналізу студентських наукової роботи, рівня дослідницької позиції студентів, особливостей навчальної мотивації студентів, визначення обізнаності та готовності студентів до роботи над проєктами. За результатами проведеного дослідження розроблені методичні рекомендації щодо впровадження проєктної технології у освітній процес при вивчення фахових дисциплін містять: вимоги до структури і наповнюваності методичного комплексу з дисципліни; вимоги до проєктів та етапи проєктування; критерії оцінювання проєктів; комплекс методичних матеріалів для викладача та студента; послідовність створення проєкту; вимоги до оформлення та презентації проєктів, приклади проєктів.Документ Особливості організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії (на прикладі України та Англії)(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Кормич Майя ОлександрівнаКваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії. Зроблені висновки щодо теоретичних аспектів ефективності організації дистанційного навчання у вищій школі, особливостей організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії та надано практичні рекомендації викладачам і керівникам щодо організації дистанційного навчання. Практична цінність роботи полягає в тому, що результати розроблених практичних рекомендації на основі аналізу особливостей організації дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії (на прикладі України та Англії) будуть використані у практиці роботи викладачам і керівникам вищої школи. Результати дослідження можуть бути рекомендовані для застосування в практиці управління ВНЗ.Документ Педагогічні умови розвитку професійної спрямованості студентів вищих закладів освіти(2021) Оганян, Марія СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі формування професійної спрямованості майбутніх психологів. В першому розділі розглянуто поняття, структуру, показники професійної спрямованості, умови розвитку професійної спрямованості. У другому розділі експериментально перевірено рівень професійної спрямованості. Розглянуті і обґрунтовані результати методологічних дослідженьДокумент Педагогічні умови формування емоційної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі фахової підготовки(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Кабак А. С.У роботі представлено теоретичний аналіз та практичне дослідження проблеми формування емоційної культури майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів у процесі професійної підготовки, що визначається при аналізі педагогічних умов формування емоційної культури. майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти та особистості студентів. При вивченні формування емоційної культури майбутніх вихователів дошкільної освіти використана загальна методика наукового дослідження з урахуванням методики наукового дослідження, досягнень теорії та методики професійної освіти, методики навчання вихователів та досвіду навчання. На основі визначених критеріїв та аналізу результатів дослідження, отриманих під час обробки, охарактеризовано три рівні сформованості емоційної культури майбутніх вихователів емоційної культури в процесі професійної підготовки: високий, достатній, низький. Практичне значення отриманих результатів у їх потенційному подальшому використанні при розробці чи корекції навчальних приграм, для підвищення рівня розвитку емоційної культури майбутніх вихователів дошкільних закладів освіти.Документ Педагогічні умови формування методичної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в умовах інклюзивного середовища(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шаломаєв І.О.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) У роботі здійснено аналіз теоретико-методичних аспектів формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища. З’ясовано, що соціально-освітні передумови, продиктовані необхідністю включення учнів з ООП в інклюзивне середовище, а саме: гуманізація суспільства і реалізація принципу рівних можливостей в освіті для всіх, «соціальна» модель розуміння інклюзії, «зміна цільових установок в сфері освіти від «знаннєвих» до компетентнісних визначили напрями дослідження. Розкрито сутність та зміст поняття «інклюзивне середовище» – це середовище яке забезпечує сприятливі умови розвитку дітей з ООП у соціумі із необхідним медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом для задоволення та реалізації їх потреб. Аналіз компетентностей та вимоги до педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища, уможливлює виокремлення методичної компетентності в сформулюване авторське поняття: «методична компетентність педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища». Теоретично обґрунтовано структуру сформованості методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища. Визначено критерії та показники формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища. Виокремлено педагогічні умови формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики та педагогічних умов формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища.Документ Професійна підготовка майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в умовах воєнного стану(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Согутовський В.О.У роботі проведено цілісне дослідження професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в Україні. Гіпотеза дослідження ґрунтується на основних положеннях філософії освіти, педагогіки, психології та їх субдисциплін, зокрема порівняльної педагогіки, а також на закономірностях та принципах організації освітнього процесу у закладах вищої освіти. В основу наукового пошуку покладено положення про те, що ефективність професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання забезпечується використанням сукупності педагогічних, інформаційно- комунікаційних технологій та дистанційних засобів навчання з метою формування професійної компетентності майбутніх учителів, здатних організовувати навчання учнів іншомовного міжкультурного спілкування в умовах воєнного стану. Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні й теоретико- методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови в закладах вищої освіти; положення про технології дистанційного навчання в педагогічній науці та практиці; психолого-педагогічні засади готовності викладачів і студентів до використання засобів дистанційного навчання; теоретичні аспекти викладання іноземних мов за допомогою дистанційних засобів навчання; організаційно-методичні й дидактичні особливості підготовки майбутніх учителів англійської мови із застосуванням засобів дистанційного навчання. Проведено аналіз стану розвитку дистанційної освіти в Україні в умовах воєнного стану. Виявлено, що законодавче й нормативно-правове забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в Україні нерозривно пов’язане з впливом євроінтеграційних освітніх процесів, що визначають можливості використання дистанційних засобів навчання у професійній підготовці майбутніх учителів англійської мови. Схарактеризовано «теорію поколінь», окреслено загальні особливості поколінь Х, Y, Z та Альфа. Особливу увагу приділено дослідженню покоління Z (нинішніх студентів), яких вважають «цифровими аборигенами». Виявлено організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання, серед яких найбільш впливовими є: 1) створення віртуального навчального середовища; 2) створення структурних підрозділів для підтримки, регулювання й контролю дистанційного навчання; 3) приведення у відповідність до потреб суспільства, економіки, ринку праці та вимог роботодавців освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів англійської мови з урахуванням дистанційних технологій; 4) адаптація освітнього процесу до потреб сучасних студентів; 5) зміна ролі викладача. Розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови у закладах вищої освіти України на трьох рівнях: державному, закладу вищої освіти, викладач – студент. У роботі рекомендовано подальше оновлення й узгодження державних стандартів вищої освіти з міжнародними та європейськими документами, сприяння міжнародній співпраці та обміну досвідом у сфері дистанційного навчання; інвестування коштів у навчання науково-педагогічного персоналу та їхній професійний розвиток, посилення ролі соціальних партнерів у сприянні професійній підготовці майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання, розроблення платформ з метою надання теоретичної й практичної підтримки викладачам у застосуванні засобів дистанційного навчання; вивчення, узагальнення й поширення відповідного досвіду зарубіжних країн. Наукова новизна і практичне значення дослідження полягають у тому, що проведеноорівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в університетах України; обґрунтовано психолого-педагогічні засади та організаційно-методичні умови забезпечення цієї підготовки; виявлено й схарактеризовано види, форми й методи професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови в університетах У в контексті використання засобів дистанційного навчання, класифіковано засоби дистанційного навчання; уточнено зміст основних понять «професійна підготовка вчителів», «дистанційне навчання», «дистанційна освіта», «засоби дистанційного навчання», «підготовка майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання»; подальшого розвитку набули положення щодо сучасного стану розвитку дистанційної освіти в Україні під час дії воєнного стану; законодавчого й нормативно- правового забезпечення цього процесу, психологічної готовності викладачів і студентів до використання засобів дистанційного навчання; розроблено науково-методичні рекомендацій щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови в закладах вищої освіти України.Документ Підготовка майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Туранська, Аліна ГригорівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Перший розділ присвячено вивченню концептуальних аспектів й стратегічних завдань підготовки вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку; сутності поняття «формування доброзичливості»; характеристиці компонентів, критеріїв, показників і рівнів готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку; педагогічних умов формування готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. У другому розділі здійснено експериментальну вивчення готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку, визначено організаційно-методичні аспекти та характеристика рівнів готовності майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку, у процесі фахової підготовки, висвітлено вплив чинників підготовки вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку У третьому розділі розглянуто організацію підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування моделі підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Методика формувального експерименту. Оцінка ефективності моделі підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного вікуДокумент Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Тітова, Марина ВікторівнаДокумент Розвиток педагогічної майстерності майбутнього викладача закладу вищої освіти(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Пащенко, Валентина ВасилівнаДокумент Розвиток педагогічної майстерності майбутніх викладачів закладу вищої освіти в умовах магістратури(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Марковська Я.Е.У кваліфікаційній роботі проведено цілісне дослідження проблеми розвитку педагогічної майстерності викладачів закладу вищої освіти в умовах магістратури. Проаналізовано базові поняття дослідження «компетентність», «педагогічна компетентність», «педагогічна майстерність». Охарактеризовано сучасний стан розвитку педагогічної майстерності в процесі професійної підготовки викладачів та виявлено зорієнтованість освітніх програм на навчання за спеціальністю. Розкрито сутність та визначено компоненти педагогічної майстерності викладачів закладу вищої освіти. Запропоновано модель розвитку педагогічної майстерності викладачів закладу вищої освіти в умовах магістратури, яка складається з взаємопов’язаних теоретичного, змістового та результативного блоків. Здійснено експериментальне дослідження, на першому, констатувальному, етапі якого виявлено рівні розвитку педагогічної майстерності майбутніх викладачів та підтверджено доцільність впровадження розробленого навчально-методичного забезпечення й застосування запропонованих форм і методів розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах магістратури. На другому, формувальному, етапі реалізовано методику, якою передбачено поетапний розвиток педагогічної майстерності майбутніх викладачів. На третьому, узагальнювальному, етапі дослідження за результатами проведеного діагностування виявлено позитивні зміни в рівнях розвитку педагогічної майстерності майбутніх викладачів.Документ Розвиток цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у фаховій підготовці(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Камишніков А.В.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування положення щодо розвитку цифрової компетентності та емпіричного дослідження рівня розвитку означеної якості в майбутніх педагогів професійного навчання. Зроблені висновки щодо того, що цифрова компетентність педагогічного працівника має забезпечувати розвиток широкого спектру усіх її складових: від медіаграмотності до опрацювання та критичного оцінювання інформаційних даних, безпеки та співпраці в мережі Інтернет до знань про різноманітні цифрові технології та пристрої, вміння використовувати відкриті ресурси та технології для професійного розвитку, формування у учнів умінь ефективно користуватися цифровими технологіями та сервісами у навчальних та життєвих ситуаціях для розв'язування різних проблем та завдань, застосовувати інноваційні технології для оцінювання результатів їх навчальної діяльності, розуміння поняття кодування, елементів штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності та вирішення професійних проблем за допомогою використання цифрових технологій. За результатами проведеного анкетування викладачів та студентів виявлено основні недоліки запровадження цифрових технологій в освітній процес; підтверджено недостатню підготовку студентів до використання цифрових технологій в самоосвіті; з’ясовано, що низький рівень запровадження цифрових технологій зумовлений недостатнім методичним забезпеченням і неналежним описом способів використання таких технологій у конкретних дидактичних ситуаціях. Підкреслено, що стрімкий розвиток цифрових технологій та широке їх використання в освітній діяльності дають підстави для оптимістичних прогнозів щодо якнайшвидшого запровадження цифрових технологій у закладах вищої освіти. Результати дослідження показали, що майбутні педагоги професійного навчання мають середній рівень готовності до використання освітніх цифрових технології та інструментів у професійній діяльності. В роботі узагальнено рекомендації щодо формування цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання.Документ Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Бобіна В.С.Проблема виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності на сучасному етапі розвитку нашої держави, що характеризується бурхливими перетворювальними процесами в різних галузях суспільного життя, суттєвим оновленням всієї системи відносин, що склалися в суспільстві. Найважливішою у цьому виступає соціокультурна проблема нейтралізації негативної та формування позитивної спрямованості особистості. У кваліфікаційному дослідженні здійснено теоретичне осмислення феноменів «дезадаптації учнів» і «профілактика дезадаптації учнів у системі різних соціальних інституцій», «професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів». В умовах сучасної соціокультурної реальності, коли традиційні форми та методи соціалізуючого впливу на підростаюче покоління майже втратили своє значення, а суспільство має величезну потребу в створенні та запровадженні нових, які матимуть дієвий вплив на дітей та молодь, що під дією негативних соціалізуючих чинників схильні до виявлення девіантних проявів у поведінці, дослідження проблеми профілактики дезадаптації учнів має важливе значення. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових джерел стосовно проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. Визначено основні методи та методики дослідження, які дозволили дослідити особливості професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. Проведено емпіричне дослідження, здійснено обробку та інтерпретацію результатів, на підставі яких визначено подальші перспективи дослідження. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в процесі діяльності практичних психологів і соціальних працівників та при розробці практичних рекомендацій щодо профілактики дезадаптації учнів.Документ Теорія і практика професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Качковська А. Є.Кваліфікаційна робота магістра є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми розроблення і впровадження педагогічних умов професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. У роботі схарактеризовано систему методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Розкрито педагогічну сутність, функції, структуру, компоненти професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Розроблено і впроваджено запропоновані педагогічні умови. Уточнено критерії, показники, рівні професійної самореалізації вчителів. Отримані автором позитивні результати засвідчили ефективність реалізованих педагогічних умов.Документ Теорія і практика формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шпінь Б.М.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі відповідальності студентської молоді засобами наставництва. У роботі проаналізовано сутність поняття «відповідальність» та виявлено особливості процесу формування відповідальності студентської молоді. Виокремлено особливості формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва в умовах закладу вищої освіти, до яких належить: специфічне соціально – виховне середовище закладу вищої освіти; наявність впливу соціально – активного студентського колективу, який є каталізатором прояву відповідальності; наявність часу, що дозволяє використати свої ресурси, свій потенціал для суспільно корисної діяльності; поєднання завдань формування навичок майбутньої професійної діяльності та особистісного розвитку; самостійність, свобода у прийнятті рішень, що зумовлює формування вміння брати відповідальність за себе, своє навчання, набуття майбутніх професійних навичок. У дослідженні з’ясовано особливості наставництва як засобу формування відповідальності студентської молоді. Представлено та обґрунтовано різницю між тьюторством, коучінгом та наставництвом, визначено критерії і показники та виявлено рівні сформованості відповідальності студентської молоді. Наставництво визначено як взаємодія між більш досвідченою людиною та менш досвідченою, у яких більш досвідчена людина ділиться своїми знаннями та досвідом з менш досвідченою людиною, допомагаючи їй розвивати професійні та життєві навички через надання порад та навчання. Охарактеризовано основні практики залучення студентської молоді до наставництва, до яких належить: волонтерство та суспільно орієнтоване навчання. Волонтерство як суспільно орієнтоване навчання передбачає залучення студентської молоді до суспільно корисної діяльності. Тільки суспільно орієнтоване навчання, на відміну від волонтерства, передбачає тісний зв’язок служіння у громаді із навчальним планом та здобуттям професійних навичок Експериментальним шляхом доведено ефективність наставництва як засобу формування відповідальності студентської молоді. Впроваджено програму участі студентської молоді у наставництві дітей: Міні програма «Моя відповідальність» (автор Т.Розвадовська).Документ Теорія і практика формування інформаційної компетентності майбутніх економістів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Білик В. О.В кваліфікаційній роботі магістра проаналізовано науково-педагогічну літературу, яка присвячена проблемі формування інформаційної компететності майбутніх економістів. Так виявлено та структуровано стан поглядів та досвіду формування інформаційної компетентності у системі сучасної вищої освіти, зроблено уточнення цього поняття для вищої економічної освіти. Конкретизовано сутність інформаційної компетентності майбутнього економіста, виявлено педагогічні умови її формування під час вивчення дисциплін економіко-математичної підготовки, розширено уявлення про способи формування, розвитку та оцінювання аналізованої педагогічної категорії в системі вищої освіти. Також було розроблено та експериментальним шляхом перевірено ефективність методики формування інформаційної компетентності майбутніх економістів. Наведено результати дослідно-експериментальної роботи з формування інформаційної компетентності майбутніх економістів. Доведено ефективність презентованої методики формування інформаційної компетентності майбутніх економістів, яка спрямовна на вдосконалення процесу навчання дисциплін економіко-математичної підготовки у системі сучасної економічної освіти.Документ Формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Бордусь Поліна ЮріївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи в умовах навчання у закладі вищої освіти. Зроблені висновки щодо особливостей педагогічних умов формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи. Практична цінність роботи полягає в тому, що визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування естетичної культури у майбутніх викладачів вищої школи, уточнено критерії, показники і рівні сформованості естетичної культури у майбутніх викладачів, конкретизовано особливості їх професійної підготовки.Документ Формування педагогічного артистизму майбутнього викладача гуманітарних дисциплін(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Кириллова, Ольга Юріївна