2023-2024 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 2023-2024 н.р. за Ключові слова "агресивна поведінка"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Психологічні наслідки воєнних конфліктів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Гумільова А.С.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальному визначенні психологічних факторів, пов'язаних з воєнними конфліктами. Ґрунтовно проаналізовано поняття воєнних конфліктів, та розглянуто психологічні наслідки воєнних конфліктів, також визначені особливості комунікації між військовослужбовцями та цивільним населенням. Теоретичний розділ доповнений значною джерельною базою та має чітку структуру. У ході аналізу зарубіжних досліджень було виявлено, що в жертв війни найчастіше спостерігаються симптоми депресії, тривоги, психосоматичних захворювань і посттравматичного стресового розладу. Виявлено, що проблема агресії, її виникнення і розвиток була і є актуальною, тому є багато варіантів теоретичних положень щодо агресивності, агресивної поведінки та їх біологічного і психологічного пояснення. Було проведено ґрунтовний аналіз взаємодії між військовими та цивільним населенням у воєнних обставинах. В результаті огляду сучасних досліджень було виявлено що серед військовослужбовців існує феномен самостигматизації. Проаналізовано характер військової культури спілкування. Розкрито основні прояви агресії та психологічні проблеми військовослужбовців, проаналізовано деякі психологічні чинники агресивності військовослужбовців. Визначено, що військові схильні до демонстрування різного роду агресивної поведінки. Найбільш виражені пасивна форма агресії. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що 30% військовослужбовців мають високу й 42 % помірну ситуативну тривожність, однак, при цьому більше ніж половина учасників дослідження мають високу особистісну тривожність. Визначено, що у військовослужбовців високий рівень прямої вербальної та прихованої агресії, Визначається також і високий рівень фізичної агресії і підозрілості й негативізму. Тож, можна зробити припущення, що у військових, які приймали участь в досліджені існують складнощі з усвідомленням і проявом своїх емоцій, з комунікацією і, як наслідок, ефективним вирішенням конфліктних ситуацій. Виявлено, що рівень комунікативних вмінь взаємодіє з психологічними особливостями, визначаючи особливості спілкування військовослужбовців. Емпіричні гіпотези свідчать, що воєнні конфлікти значуще підвищують рівень агресивності серед військових. Результати інших даних не показали, що комунікативні вміння військовослужбовців залежать від наявності чи відсутності родини та від соціально-професійного статусу. Встановлено, що агресивність зменшується з віком. Також була визначена наявність взаємозв’язків між показниками індексів ворожості і агресивності та тривожності. Було встановлено, що підвищенню особистісної тривожності сприяють такі риси особистості, як авторитарність, егоїстичність, та підозрілість. Особистісна тривожність зменшується при підвищенні залежності, підпорядкованості, доброзичливості та альтруїзму. Комунікативні вміння покращуються з віком, проте, агресивність, ворожість, особистісна тривожність, авторитарність та підозрілість негативно впливають на комунікативні вміння. Комунікативні вміння військовослужбовців не залежать від наявності чи відсутності родини та від соціально-професійного статусу. Магістерська робота завершується висновками, де автор узагальнює результати дослідження та надає рекомендації щодо подальших наукових розвідок і практичного застосування. Робота має значний науковий, соціальний внесок і може бути корисною для фахівців у галузі, психології, а також для всіх, хто цікавиться проблемами впливу воєнних конфліктів на особистість та покращення адаптації комбатантів.Документ Психологічні чинники агресивної поведінки підлітків(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Колесниченко М.О.Робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних чинників агресивності та розробці програми корекційної роботи з метою зниження підліткової агресії. З огляду на сучасні реалії життя українського суспільства, підтверджено актуальність дослідження проблеми підліткової агресії. Встановлено, що підлітки є найбільш соціально вразливими, морально непідготовленими й незахищеними, а вікові особливості їх інтелектуального та психофізіологічного розвитку, досить складні комунікативні особливості підлітка ускладнюють корекційну роботу щодо подолання в них агресії. Розкрито основні прояви та проблеми підліткового віку. Визначено, що підлітки схильні до демонстрування різного роду агресивної поведінки, серед якої підозрілість, образа, вербальна агресія. Зазначено, що основними показниками агресії підлітків є емоційна нестабільність, яка може виявлятися в неконтрольованому вияві почуттів, різких реакцій на конфліктні ситуації; у стійких емоційних переживаннях, таких, як образи та підозрілість, підвищена тривожність тощо. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння встановлено, що третина досліджуваних виявляють емоційну нестабільність і нестійкість, характеризуються переважно не вольовою, а емоційною регуляцією. Установлено кореляційний зв’язок між рівнем самооцінки й загальним рівнем агресивності й ворожості підлітків. При цьому не виявлено суттєвих змістових відмінностей між показниками досліджуваних параметрів у підлітків чоловічої та жіночої статі. Також була визначена наявність взаємозв’язків між показниками індексів ворожості й агресивності та нейротизму серед підлітків. За результатами дослідження розроблено та апробовано групову корекційну програму, спрямовану на зниження рівня агресивної поведінки серед підлітків, та підтверджено її ефективність. Матеріали дослідження можуть бути корисні практичним психологам закладів освіти, батькам підлітків, педагогічним працівникам.