2023-2024 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/4309

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Психологічні особливості кіберадикцій в юнацькому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Ращупкіна Д.С.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі психологічних особливостей кіберадикцій в юнацькому віці. У дослідженні зосереджено увагу на психологічних аспектах кіберадикцій в юнацькому віці, враховуючи актуальні виклики сучасного інформаційного суспільства. Робота включає теоретичний аналіз поняття кіберадикцій, їх можливих причин та наслідків для психічного здоров'я молоді. Здійснено вивчення впливу кіберпростору на психосоціальний розвиток молоді та виявлено особливості, що характеризують цей процес в юнацькому віці. Докладно аналізується психологічні механізми, що лежать в основі кіберадикцій, зокрема враховуючи психологічні аспекти саморегуляції та вплив соціального середовища на формування залежності від онлайн-ресурсів. В роботі надається вичерпний огляд сучасних теорій психологічної динаміки кіберзалежності в контексті юнацького віку. На основі теоретичних висновків проведено емпіричне дослідження, спрямоване на визначення конкретних психологічних особливостей, що характеризують кіберадикції у юнацькому віці. Робота також вивчає можливі підходи до психологічної підтримки та корекції молоді, щоб запобігти та лікувати кіберадикції. У заключній частині роботи пропонуються практичні рекомендації для фахівців у галузі психології та освіти з метою виявлення, профілактики та вирішення проблеми кіберадикцій в юнацькому віці.
Характер впливу гендерних стереотипів на схильність до проявів магічного мислення
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Рязанова В.В.
Кваліфікаційна робота здобувача 5-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження характеру впливу гендерних стереотипів на схильність до проявів магічного мислення. Мета кваліфікаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів та проведенні емпіричного дослідження для вивчення характеру впливу гендерних стереотипів на схильність до проявів магічного мислення, підтвердженні або спростуванні наявності впливу одного фактору на інший. Гендерна теорія – це дисципліна, що вивчає фемінну, маскулінну чи квір-поведінку в різних контекстах, спільнотах, соціумах чи наукових сферах. Вона розглядає гендер людини як соціальний конструкт, що часто зумовлює те, як ми поводимося, презентуємо себе чи навіть мислимо. Водночас гендер не є чимось назавжди визначеним і незмінним. Безпосередньо з цим у суспільстві сформувався ряд стереотипів щодо гендерних ролей та притаманних їм рис. Гендерні стереотипи можуть бути позитивними, негативними або нейтральними, і вони впливають на різні аспекти життя, такі як освіта, робота, ролі в сім'ї, відносини між статями і багато інших. Вони можуть призводити до нерівності статей та обмежувати можливості осіб у виборі кар'єри, стилю життя, інтересів і власного розвитку. Магічне мислення - це форма мислення, яка полягає у приписуванні певним подіям, об'єктам або діям надприродних або магічних властивостей та здатностей. Це може включати віру в магічні чари, амулети, пророцтва, астрологію, прикмети та інші аналогічні концепти. Магічне мислення може часто включати в себе віру в надприродні сили, які впливають на життя та події, а також спроби залучити ці сили на свою користь. Магічне мислення може бути важливою частиною релігійних та етнічних традицій багатьох культур. Дослідження ставить на меті встановлення характеру впливу гендерних стереотипів на схильність індивідуума до проявів магічного мислення. Робота спрямована на аналіз кількісних показників, таких як статистика підтверджених гендерним стереотипам осіб, що залучаються до метафізичних практик та вдаються до магічного мислення у повсякденному житті. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що носії гендерних стереотипів дійсно мають дещо більшу схильність до проявів магічного мислення, а саме – до певних форм цього прояву. Нами були розглянуті різні види магічних практик, і виявлено, що респонденти з більшою схильністю до гендерних стереотипів частіше вдаються до деяких з них, що підтверджує наявність впливу та дає підставу подалі вивчати його характер.
Психологічні чинники впливу соціальних мереж на розлади харчової поведінки особистості
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Білорибка І.І.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі психологічних чинників впливу соціальних мереж на розлади харчової поведінки. У роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми розладів харчової поведінки, їх видів та причин виникнення. Установлено, що сучасні концепції розуміння сутності харчової поведінки досить різноманітні. З’ясовано, що низка наукових підходів до визначення сутності харчової поведінки знаходиться на межі психологічної та медичної наук. З’ясовано, що харчова поведінка особистості віддзеркалює не тільки її вподобання, схильності, цінності та установки в частині споживання їжі, а й культурну, етнічну та релігійну її приналежність, а також відтворює певний психологічний портрет особистості, несучи в собі інформацію про її індивідуальні характеристики. Охарактеризовано основні види порушень харчової поведінки (обмежувальна, емоційна та екстернальна) та основні розлади харчової поведінки (нервова булімія, нервова анорексія, геофагія, бігорексія, сітофобія, орторексія). Проаналізовано підходи науковців до трактування феномену інтернет-залежності та установлено, що: основними симптомами виникнення інтернет-залежності вважаються психологічні та фізіологічні; основними типами інтернет-залежних осію дослідники називають такі: інтернет-комунікатори, інтернет-еротомани, інтернет-агресивісти, інтернет-когнітивісти, інтернет-гемблери та інтернет-покупці; основними психологічними особливостями віртуального середовища, які призводять до зростання інтернет-залежності, вважаються: анонімність, фізична непредставленість, своєрідність міжособистісного сприйняття, нерегламентованість поведінки, зниження психологічного й соціального ризику у процесі спілкування. Для визначення впливу психологічних чинників у розрізі соціальних мереж на розлади харчової поведінки особистості нами проведене відповідне емпіричне дослідження, метою якого є емпірична перевірка концептуальної гіпотези про наявність певного впливу соціальних мереж на характер харчової поведінки особистості. Для визначення впливу чинників обґрунтовано методичний інструментарій дослідження: для визначення типу харчової поведінки – Голландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ); для визначення впливу когнітивного чинника – авторський опитувальник обізнаності особистості щодо здорового харчування; для визначення впливу мотиваційного чинника – Опитувальник А. Реана «Мотивація успіху та страх невдач»; для визначення впливу соціального чинника – Тест на інтернет-залежність Кімберлі Янг; для визначення взаємовпливів та характеру зв’язку – кореляційно-регресійний аналіз. З урахуванням проведеного аналізу установлено, що у чоловіків практично немає проблем із впливом чинників соціальних мереж на розлади харчової поведінки. У той же час, такий негативний вплив установлено у жінок, що підтверджено нами результатами кореляційно-регресійного аналізу. Розроблено тренінгову програму щодо формування адекватної харчової поведінки жінок, які знаходяться під впливом інформації із соціальних мереж.
Взаємозв’язок емоційного інтелекту та успішності у підлітковому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Тарабан. Р. Р.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі взаємозв’язку між емоційним інтелектом та академічними успіхами у підлітків. У теоретичному розділі було встановлено загальне поняття емоційного інтелекту, розглянуто концепцію множинного інтелекту, запропоновану Г. Гарднером, а також позначено академічний, практичний, соціальний та емоційний інтелекти, підкресливши їх взаємозв'язок. Емоційний інтелект, як відзначено, входить до складу соціального інтелекту. Кожен вид інтелекту, включаючи емоційний, може виявлятися як в академічних (теоретичних) знаннях, так і в практичних вміннях. Потім було детально проаналізовано теорії емоційного інтелекту, а також виділино складові ЕІ, ґрунтуючись на моделях, запропонованих Д.В. Люсіним та П. Селевеем спільно з Д. Мейером. У практичному розділі було проведено аналітичну роботу з приводу підтвердження або спростування гіпотез. Та було проведено пошуковий дослід з метою визначення рівня емоційного інтелекту серед учнів з подальшим кореляційним аналізом задля встановлення впливу емоційного інтелекту на академічні успіхи. Отримані результати можна буде використати для розробки нових програм освіти, що будуть спрямовані на більш різносторонню підготовку учнів у закладах середньої освіти.
Особистісна готовність студентів-психологів до професійної діяльності
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Школьна К. Д.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного аналізу існуючих підходів до проблеми професійного становлення майбутніх психологів та дослідженню основних факторів їх готовності працювати за фахом. Сучасна система вищої освіти покликана створювати відповідні умови для підготовки компетентного фахівця, орієнтованого на постійний професійний розвиток, самовдосконалення, що забезпечить у подальшому високий рівень його конкурентоспроможності, професійної мобільності, продуктивності професійної діяльності і, як наслідок, – кар'єрне зростання та самореалізацію. Багато хто з дослідників помічають складний характер професійного становлення психологів в період навчання у ЗВО. Труднощі можуть бути зумовлені відчуттям незадоволеності собою та невідповідності свого «Я» професії психолога; протиріччями між нереалістичним уявленням про майбутню професійну діяльність та інтересом до вивчення психології; студенти намагаються займатись психологією, але не мають попиту на психологічні послуги, переживають труднощі, пов’язані з пошуком місця роботи за фахом тощо. При цьому слід зазначити, що за останні декілька років у нашій країні спостерігається зростання потреб в отриманні психологічної допомоги, зокрема і загострення потреби у психологічних послугах населення в умовах воєнного стану. Тож важливим завданням на сьогодні є зрозуміти як, враховуючи зростаючий попит, як можна сприяти становленню та розвитку компетентних спеціалістів саме психологів-практиків, адже класична психологічна освіта залишається достатньо теоретичною та спрямованою на формування психолога дослідника та науковця. На підставі ґрунтовного аналізу наукової літератури було виявлено, що формування готовності працювати за фахом у студента-психолога є складним та багатодетермінованим процесом. Встановлено, що основними методичними засадами професійного становлення психологів є наступні: 1) наявність психолого-педагогічних та організаційних умов для того, щоб студенти могли реалізувати себе у професійному житті; 2) необхідність для повноцінного професійного становлення соціально-психологічного забезпечення, допомоги і підтримки з боку викладачів та найближчого оточення; 3) визнання права особистості на самостійний вибір способів реалізації власного професійного Я; 4) прийняття особою всієї відповідальності за якість професійного становлення і реалізації свого професійно-психологічного потенціалу; 5) гармонізація внутрішнього психічного розвитку майбутніх психологів. За результатами теоретичного аналізу було сплановано емпіричне дослідження, яке було проведено на вибірці із 60 осіб, студентів спеціальності «Психологія» 5 та 6 курсів, Університету імені Альфреда Нобеля, різних форм навчання (переважно денної), віком від 20 до 35 років. В дослідженні були використані такі психодіагностичні засоби: 1) Опитувальник особистісної зрілості, розроблений О.С. Штепою, для визначення рівня особистісної зрілості; 2) Методика «Професійна готовність» А. Чернявської – для виявлення рівня професійної готовності до діяльності; 3) Методика визначення толерантності до невизначеності (С. Бандера), визначення головне джерел толерантності до невизначеності; 4) Опитувальник професійної ідентичності студентів-майбутніх психологів У.С. Родигіної, для визначення рівня професійної ідентичності; 5) Опитувальник для діагностики мотивів професійної діяльності фахівців Т.М. Францевої. За результатами дослідження було встановлено, що більшість досліджуваних мають позитивні емоції щодо задоволення власних потреб під час професіоналізації, а також мають активне ставлення до своєї майбутньої професії. За методикою готовності до професійної діяльності виявлено, що половина студентів, мають середній рівень за загальним показником професійної готовності і третина відповідно високий. Це свідчить про достатньо свідомий їх вибір професійного спрямування, обізнаність у сутності професійної діяльності та прояв позитивного емоційного ставлення до своєї професії. За результатами проведеного статистичного аналізу була частково підтверджена концептуальна гіпотеза дослідження і виявлено, що психологи з високим рівнем готовності працювати за фахом, мають більш високі показники толерантності до невизначеності, особистісної зрілості, зокрема таких її складових як відповідальність, толерантність, автономність, креативність, контактність, глибинність переживань, децентрація, самоприйняття, синергічність, життєва філософія. Також у психологів з високим рівнем готовності працювати за фахом у мотивації до професійної діяльності в більшій мірі представлений мотив визнання та в більшій мірі представлена ціннісна та інформаційна регуляція професійної діяльності, ніж у студентів з низьким рівнем готовності. Були сформульовані рекомендації до професійної підготовки практичних психологів, основною метою яких виступає впровадження більш практико-орієнтованого навчання для розвитку професійно-важливих якостей у студентів, що сприяє підвищенню мотивації та впевненості у собі в подальшому працювати за фахом.
Психологічні особливості емоційної регуляції в процесі формування пізнавальних інтересів учнів підліткового віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Дмитренко З.В.
Пізнавальний інтерес постає як одна з умов досягнення ефективності та високої якості освіти. Наявність пізнавального інтересу у процесі навчання забезпечується зростанням свідомого відношення до навчання, розвитком пізнавальних процесів, вміння ними керувати, свідомо їх регулювати. У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичний аналіз психологічної літератури стосовно проблеми пізнавального інтересу, його формування в процесі навчально-пізнавальної діяльності та проблеми емоційного впливу на процес формування інтересів учнів підліткового віку. З’ясовано, що емоційні стани школярів суттєво впливають на характеристики їхньої пізнавальної діяльності, причому вони здатні здійснювати як позитивний – регулюючий, так і негативний – дезорганізуючий вплив на навчально-пізнавальну діяльність учнів. Встановлено та охарактеризовано психологічні чинники впливу на пізнавальні інтереси школярів. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між показниками, одержаними в ході дослідження навчально-пізнавальних інтересів та емоційних станів учнів. Результати дозволили констатувати, що позитивні емоційні стани учнів в ході навчально-пізнавальної діяльності є передумовою у становленні пізнавальних інтересів підлітків. Розроблено та апробовано психологічну програму формування пізнавального інтересу підлітків засобами емоційної регуляції, основними напрямками роботи якої виступили: проведення індивідуальних бесід з учнями, організація та проведення соціально-психологічного тренінгу з формування вмінь саморегуляції емоцій для підлітків; організація та проведення психологічного тренінгу емоційної саморегуляції для вчителів; розробка психологічних рекомендацій для батьків та вчителів з питань розвитку пізнавальних інтересів дітей підліткового віку; індивідуально-психологічне консультування учнів, батьків, вчителів. Визначено, що створення ситуацій, що укріплюють позитивні емоції школярів і роблять ці емоції більш вибірковими, більш виразними і стриманими, безпосередньо впливає на формування прийомів керування учнями своїми емоційними проявами в ході навчально-пізнавальної діяльності. Доведено, що застосування комплексного психологічного корекційно-розвивального впливу засобами емоційної регуляції дозволяє оптимізувати процес формування пізнавальних інтересів у підлітковому віці під час навчальної діяльності.
Віра як ресурс самопідтримки батьків важкохворих дітей
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Німчук О.М.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження феномену звернення до віри як ресурсу самопідтримки батьками важкохворої дитини. Дана робота є комплексним дослідженням, сфокусованим на ролі релігійних переконань у психологічній стійкості батьків, які стикаються з труднощами догляду за важкохворими дітьми. У роботі проведено аналіз сімейної кризи, викликаної серйозними захворюваннями дитини та її впливом на стан батьків. Виявлено, що сімейна криза в даному контексті становить серйозну загрозу психіці батьків, особливо в умовах нерівноваги між складністю ситуації та наявними ресурсами. Крім того, розглядається вплив стресу від діагнозу, лікування та паліативної допомоги на динаміку сімейної системи, зауважуючи на фінансових та емоційних проблемах, пов'язаних із доглядом за важкохворою дитиною. Концепцію віри та її роль у самопідтримці батьків показано у контексті труднощів, пов'язаних із турботою про важкохворих дітей. Релігійні переконання розглядаються як потужний ресурс для духовного та психологічного зростання, особливо у рамках християнської психології. Розглянуто різноманітність релігійних стратегій та ресурсів, доступних батькам, зауважено на їхній ролі у досягненні розради у періоди страждань та боротьби з життєвими викликами. У висновку зокрема узагальнено, що віра є ключовим елементом психології людини і є потужним ресурсом для подолання криз та набуття внутрішнього спокою. Емпірична частина дослідження виявляє низку ключових висновків, які є важливими для розуміння ролі релігійних переконань у підтримці психологічного стану та адаптації даної категорії батьків. Загалом віруючі батьки важкохворих дітей демонструють вищий рівень резильєнтності, що вказує на захисну роль віри в успішному подоланні стресових ситуацій. Однак, незважаючи на це, рівень психологічного благополуччя у віруючих батьків не відрізняється від рівня невіруючих батьків. Можливо, невіруючі батьки використовують інші ресурси, які мають позитивний вплив на їхній емоційний стан. Результати дослідження підтверджують важливість конкретних релігійних практик, таких як молитовна діяльність, стратегії прохання, добрі справи та діяльність на духовній основі. Їх використання серед батьків важкохворих дітей співвідноситься з вищим рівнем психологічного благополуччя. Особливо виділяється зв'язок між молитовними практиками, добрими справами та зниженим рівнем депресії, а також підвищеним рівнем суб'єктивного благополуччя. Отримані результати засвідчують важливість релігійних і духовних ресурсів у стратегіях підтримки та подолання труднощів у батьків важкохворих дітей. Вони надають істотного значення практикам віри у контексті забезпечення психологічного добробуту та резильєнтності в умовах, пов'язаних зі станом здоров'я та лікуванням дітей.
Взаємозв’язок ментальних установок викладачів з мотивацією та навчальними досягненнями студентів закладів вищої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Косюченко В.Є.
Це дослідження спрямоване на вивчення впливу психологічних особливостей викладачів вищих навчальних закладів на якість навчання та досягнення студентів. Застосовуючи методику ірраціональних установок, методику міжособистісних відносин та спостереження, ми досліджуємо взаємозв'язок між ментальними установками викладачів та навчальними досягненнями студентів. Дослідження включає три етапи. Перший етап полягає у визначенні ментальних установок викладачів та їх взаємозв'язку зі студентськими досягненнями. Другий етап передбачає глибоке спостереження за процесом ведення лекцій двома різними викладачами, маючи однаковий предмет, тему та групу студентів. Третій етап включає анкетування студентів для отримання їхніх вражень від викладачів та виявлення впливу ментальних установок на сприйняття матеріалу. Результати дослідження демонструють наявність статистично значущого зв'язку між ментальними установками викладачів та навчальними досягненнями студентів. Дані отримані в процесі анкетування дозволяють збагатити наше розуміння взаємодії викладачів та студентів у контексті їхніх ментальних установок. Це дослідження має потенціал сприяти вдосконаленню педагогічних стратегій та підвищенню якості освіти.
Вплив корекційної роботи на біологічний вік жінки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Кравченко У.Р.
Кваліфікаційна робота "Вплив корекційної роботи на біологічний вік жінки" присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів взаємозв'язку між корекційною роботою та біологічним віком жінок. У розділі 1 роботи проведено аналіз різних підходів до визначення біологічного віку, висвітлено важливість розуміння цього поняття для жіночого здоров'я та розглянуто роль гормональних змін у процесах старіння жіночого організму. Розділ 2 присвячений методології дослідження, обранню методів та інструментів для аналізу, а також огляду методів корекційної роботи. Закінчується розділ висновками щодо обраної методології. Розділ 3 представляє результати дослідження, включаючи загальну характеристику отриманих даних, застосування корекційної роботи для зміни біологічного віку та визначення впливу цих заходів на біологічний вік жінок. Робота дозволяє отримати узагальнену інформацію про можливість використання корекційної роботи як інструменту для впливу на біологічний вік жінок, що має важливе значення для розвитку стратегій підтримки жіночого здоров'я та якості життя. Результатом дослідження є висновки, які вказують на позитивний вплив корекційної роботи на біологічний вік жінок. Робота має важливе значення для розуміння можливостей корекції процесів старіння та підтримки жіночого здоров'я.
Організаційно-психологічні умови успішності адаптації молодого фахівця на промисловому підприємстві
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Рогозян К.С.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі професійна адаптація молодих фахівців на підприємстві. Кваліфікована робота є комплексним дослідженням теоретичних, методичних та практичних аспектів професійної адаптації молодих фахівців на підприємстві. Розглянуто змістове наповнення категорії «адаптація персоналу підприємства». Висвітлено особливості організації цього процесу в динамічних умовах прискореного технічного процесу. На підставі теоретичного аналізу і результатів дослідження представлена залежність успішності адаптації до професійної діяльності співробітників з організаційними умовами, а також з особовими особливостями самих молодих фахівців, а також залежність рівня свідомості з рівнем пристосування на підприємстві. Також виявлені проблеми первинної адаптації, з якими стикається новачок під час виходу на роботу, що мають на нього негативний вплив. В основу емпіричного дослідження покладено чотири методики зарубіжних вчених, які дозволяють виявити наскільки успішно проходить адаптація фахівців на окремому підприємстві. Практичне значення дослідження професійної адаптації молодих фахівців на промисловому підприємстві дає основу для майбутньої розробки заходів для підвищення рівня адаптації та максимальної ефективності нових працівників. Результати магістерської роботи можуть бути використані при викладанні дисциплін для студентів освітнього ступеню бакалавр та магістр, які навчаються за спеціальністю психологія та соціальна робота.
Психологічні особливості властивостей уваги у користувачів мережі TikTok
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Кривий А.А.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (освітній рівень магістр) Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи, присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву властивостей уваги у користувачів мережі TikTok З’ясовано, що у сучасному цифровому світі використання соціальних мереж стає все більш популярним, а короткі відео, особливо на платформі TikTok, є центральною частиною онлайн-середовища. Це дослідження фокусується на тому, як короткі відео впливають на увагу користувачів, зокрема, як вони впливають на психологічні аспекти уваги та концентрації. Було показано, що користувачі TikTok схильні втрачати концентрацію та увагу під час виконання завдань. Частота втрат концентрації та потреба в перервах була вищою в цій групі, що може свідчити про те, що постійний потік коротких відео впливає на здатність утримувати увагу протягом більш тривалих періодів часу. Це підкреслює важливість дослідження того, як короткі формати контенту впливають на когнітивні функції. Важливим висновком є те, що користувачі TikTok більше відволікалися і їм було важче повернутися до основного завдання після того, як вони відволікалися. Це може бути пов'язано з постійною зміною тем і досвіду, які пропонує соціальна мережа, що призводить до синдрому дефіциту уваги і зниження стійкої концентрації. Високий рівень відволікання також може впливати на продуктивність і якість виконання завдань. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що користувачі TikTok проводять більше часу в соціальних мережах, ніж контрольна група. Це може свідчити про те, що соціальні мережі, особливо TikTok, стають важливою частиною повсякденного життя і є потужним інструментом впливу на соціальні та психологічні аспекти життя користувачів. Таким чином, дослідження підтвердило припущення, що використання TikTok може мати певний негативний вплив на когнітивні функції користувачів. Зниження уваги та концентрації, підвищена відволікання та залежність від соціальних мереж ставлять під сумнів продуктивність та психічний стан людей, які активно користуються цією соціальною платформою. Ці висновки є важливими для подальших досліджень впливу соціальних мереж на когнітивні та психічні аспекти і можуть слугувати основою для розробки стратегій управління використанням соціальних мереж для підтримки психічного благополуччя та продуктивності користувачів.
Психологічна безпека як важливий ресурс для підтримання життєстійкості молоді в кризовий час
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Приходченко П.А.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічної безпеки як важливого ресурсу для підтримання життєстійкості молоді в кризовий час. Актуальність обраної теми не викликає сумнівів, оскільки відсутність загальновизнаних дефініцій особливостей розвитку психологічної безпеки особистості в кризовий час стає перешкодою на шляху подальшого просування досліджень, присвячених зазначеній проблематиці. Окрім того, відсутні й спеціалізовані дослідження, присвячені закономірностям підтримання життєстійкості молоді в умовах війни. Відтак, вивчення психологічної безпеки як важливого ресурсу для підтримання життєстійкості молоді в кризовий час є актуальним та потребує максимальної дослідницької уваги. Обґрунтовано, що показником психологічної безпеки особистості є різниця між цими позитивним і негативним самовідчуттям та є основою того, наскільки людина задоволена власним життям. Якщо у особистості позитивний афект накопичено сумарно більше ніж негативний, то така людина буде відчувати себе щасливою та радісною, тобто рівень психологічної безпеки особистості буде високим. Якщо ж навпаки, негативний афект перевищує накопичені позитивні емоції, то й рівень психологічної безпеки особистості буде низьким, а людина почуватиме себе нещасною та невдоволеною власним життям. З’ясовано, що наявні два напрями взаємодії молодих людей зі стресовою ситуацією: конструктивна активність та психологічний захист. Копінг в наведеному випадку є інтегральним психологічним процесом, викликаним зовнішніми або внутрішніми факторами. Він спрямований на вирішення повсякденної ситуації, що суб'єктивно сприймається особою як складна або скрутна. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено наявність суттєво і принципово різних домінант психологічної безпеки у групах опитаних осіб. Так, було відзначено домінування помірного та надмірного рівнів нервово-психічного напруження. Це означає, що учасники дослідження демонструють високу значущість внутрішніх та зовнішніх чинників для їх саморегуляції, рівень якої може змінюватися в залежності від того, наскільки самостійною є людина у своїх саморегуляційних виявах. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватися в подальших дослідженнях зазначеної проблематики.
Психологічні чинники агресивної поведінки підлітків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Колесниченко М.О.
Робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних чинників агресивності та розробці програми корекційної роботи з метою зниження підліткової агресії. З огляду на сучасні реалії життя українського суспільства, підтверджено актуальність дослідження проблеми підліткової агресії. Встановлено, що підлітки є найбільш соціально вразливими, морально непідготовленими й незахищеними, а вікові особливості їх інтелектуального та психофізіологічного розвитку, досить складні комунікативні особливості підлітка ускладнюють корекційну роботу щодо подолання в них агресії. Розкрито основні прояви та проблеми підліткового віку. Визначено, що підлітки схильні до демонстрування різного роду агресивної поведінки, серед якої підозрілість, образа, вербальна агресія. Зазначено, що основними показниками агресії підлітків є емоційна нестабільність, яка може виявлятися в неконтрольованому вияві почуттів, різких реакцій на конфліктні ситуації; у стійких емоційних переживаннях, таких, як образи та підозрілість, підвищена тривожність тощо. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння встановлено, що третина досліджуваних виявляють емоційну нестабільність і нестійкість, характеризуються переважно не вольовою, а емоційною регуляцією. Установлено кореляційний зв’язок між рівнем самооцінки й загальним рівнем агресивності й ворожості підлітків. При цьому не виявлено суттєвих змістових відмінностей між показниками досліджуваних параметрів у підлітків чоловічої та жіночої статі. Також була визначена наявність взаємозв’язків між показниками індексів ворожості й агресивності та нейротизму серед підлітків. За результатами дослідження розроблено та апробовано групову корекційну програму, спрямовану на зниження рівня агресивної поведінки серед підлітків, та підтверджено її ефективність. Матеріали дослідження можуть бути корисні практичним психологам закладів освіти, батькам підлітків, педагогічним працівникам.
Емоційний інтелект підлітків як чинник запобігання шкільному булінгу
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Чекова А.В.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі емоційного інтелекту підлітків як чинника запобігання шкільному булінгу. У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично верифіковано емоційний інтелект підлітків як чинник запобігання шкільному булінгу. У теоретичному розділі з’ясовано, що емоційний інтелект визначається як здатність людини до усвідомлення, прийняття та управління емоційними станами і почуттями: як власними, так і інших людей. Визначено, що булінг є досить поширеним у суспільстві, має складну рольову структуру та різні форми прояву. За своєю сутністю булінг – це специфічна форма комунікативної взаємодії агресивного характеру, при якій сильніша (авторитетніша) особа (або група осіб) систематично і цілеспрямовано переслідує іншу (слабшу, аутсайдера). Ситуація булінгу не обмежується лише ролями «агресора» і «жертви», вона «втягує» і інших, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. У результаті аналізу отриманих емпіричних даних визначено, що найпоширенішою формою булінгу серед учнів закладів загальної середньої освіти 12-16 років є вербальна. Проаналізовано соціально-психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту підлітків, які задіяні в процесі булінгу. Емоційний інтелект в підлітковому віці знаходиться на низькому рівні розвитку. Слід зазначити, що результати емпіричного дослідження вказують на те, що когнітивний компонент емоційного інтелекту формується швидше, в той час, як афективний і конативний компоненти в підлітковому віці є ще недостатньо сформованими. Обґрунтовано взаємозв’язок соціально-психологічних особливостей розвитку емоційного інтелекту підлітків з проявами булінгу в умовах шкільного середовища. Перспективи подальшого дослідження полягають у поглибленому вивченні динаміки розвитку емоційного інтелекту компонентів на різних етапах онтогенезу. Потребують подальшого вивчення особливості трансформацій булінг-структур в освітньому середовищі. А також є необхідність у вдосконаленні роботи освітніх закладів по запобіганню булінгу.
Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини дошкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Папсуй А.О.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження впливу розлучення батьків на життєдіяльність дитини дошкільного віку. Сім’я є первинним і головним інститутом соціалізації дитини дошкільного віку, а отже все негативне, що відбувається в сім’ї гостро переживається дитиною і впливає на її життєдіяльність. Обґрунтовано, що дошкільний вік є віковим періодом, під час якого дитина починає активно взаємодіяти з навколишнім світом, пізнавати його, «приміряти» на себе ролі дорослих, використовуючи для цього сюжетно-рольову гру. Окрім того, розвивається і збагачується мовлення. Діти починають активно взаємодіяти з дорослими і ровесниками, засвоюють правила і норми поведінки. З’ясовано, що особистість дитини починає формуватися в дошкільному віці, причому цей процес тісно пов’язаний з розвитком емоційної сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що відповідно, детерміноване соціальним оточенням, передусім типовими для цього етапу розвитком взаємин з дорослими. Формування значної частини емоційного досвіду дитини, зокрема динаміки експресивних дій, адекватності емоційного реагування, розвитку емпатії, саморегуляції, а також виразності особистісних особливостей загальної емоційності, тривожності, сензитивності, фрустрованості переважно детермінується умовами її вихованні та специфікою взаємодії у сім’ї. Зазначено, що умови життя, виховання дитини впливають на особливості її особистісного розвитку, на її емоційне самопочуття, самооцінку, відношення до інших людей, невміння протистояти життєвим труднощам. Окрім того, у розлучених сім’ях порушуються головні умови повноцінного розвитку дитини, що проявляються у захисті, любові, турботі про близьких, доброзичливості. За результатами емпіричного дослідження виявлено, що існує відмінність у вираженості симптомокомплексів у дітей з розлучених і повних сімей. У дітей з розлучених сімей значно домінує тривожність (31,8%), конфліктність у сім’ї (21,2%), почуття неповноцінності у сім’ї (21,2%). Більшість дітей з розлучених сімей мають високий рівень тривожності (47,7%), тоді як більшість дітей з повних сімей мають середній рівень тривожності (47,3%). Діти з розлучених сімей більш агресивні, ніж діти з повних сімей. Визначено, що для більшості дітей з розлучених сімей притаманна занижена самооцінка. Для них характерне ставлення до себе як до «поганої», що є важливою ознакою неблагополучного соціального розвитку та насамперед показником несприятливого досвіду соціальних взаємодій (неблагополучні сімейні відносини, негативне ставлення батьків до дитини, несприятливий досвід спілкування дитини в дошкільному закладі). Батьки дітей, у яких занижена самооцінка, зазвичай висувають до них завищені вимоги, використовують тільки негативні оцінки, не враховують їхніх індивідуальних особливостей і можливостей. Акцентовано, що емоційний, когнітивний та поведінковий компонент у дітей з розлучених сімей має відмінності у порівнянні з дітьми з повних сімей. Це пов’язано з тим, що сім’я є першим і найважливішим інститутом соціалізації, зокрема у дошкільному віці, тому все, що відбувається у сім’ї дуже впливає на дитину. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можна використати для розробки практичних рекомендацій для батьків і вихователів з подолання негативного впливу розлучення на життєдіяльність дитини дошкільного віку.
Психологічні особливості мотивації успіху у працівників виробничих підприємств
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Скрипник Т. В.
Кваліфікаційна робота здобувачки 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (освітній рівень магістр) Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи, присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних особливостей мотивації успіху у працівників виробничих підприємств. З’ясовано, що мотивація успіху розуміється як сукупність окремо взятих послідовних мотивів, які є внутрішніми рушійними силами до конкретних дій. В контексті даного дослідження приділено увагу аналізу взаємозв’язків мотивації успіху із підприємницькими здібностями, комунікативними, організаторськими схильностями, командними ролями у працівників виробничих підприємств. Теоретичне узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити такі висновки. Трудова мотивація в даній роботі розглядається як процес вибору і обґрунтування способу участі людини у трудовій діяльності. Підприємницькі здібності працівників виробничих підприємств із специфічної сфери діяльності в даній роботі показано через особистісні риси працівників: вміння йти на розумний і зважений ризик, потреба в незалежності, автономії, цілеспрямованість і рішучість, потреба в досягненнях, у подальшому розвитку, творчі схильності, креативність, відсутність страху можливої невдачі. Здійснено дослідження специфіки зв’язків типів мотивації із підприємницькими здібностями, комунікативними, організаторськими схильностями, командними ролями у працівників виробничих підприємств і виявлено статистично достовірний зв’язок типів мотивації із проявом комунікативних і організаторських схильностей у працівників виробничих. Встановлено, що посада працівників виробничих має статистично значимий зв’язок з рівнем прояву підприємницьких здібностей: у управлінців рівень підприємницьких здібностей вищий, ніж у працівників виробничих цехів. Виявлено значимі відмінності між чоловіками і жінками управлінцями за рівнем підприємницьких здібностей.
Гармонійні стосунки батьків як чинник особистісного розвитку підлітків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Солонік Л.Є.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню проблеми гармонійних стосунків батьків як чинника особистісного розвитку підлітків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета, завдання дослідження, обираються методи проведення досліджень, вказується об'єкт і предмет дослідження, практична значущість кваліфікаційної роботи. Перший розділ присвячено аналізу характеристик міжособистісних стосунків у сім’ї; обґрунтуванню гармонійних стосунків батьків як основи для повноцінного особистісного розвитку дитини; розкриттю основних критеріїв гармонійності стосунків батьків; визначенню психологічних особливостей та критеріїв розвитку особистості у підлітковому віці; обґрунтуванню впливу батьківських стосунків на особистісний розвиток підлітків. У другому розділі розкрито особливості організації та методів емпіричного дослідження впливу стосунків батьків на особистісний розвиток дитини; подано аналіз та інтерпретацію результатів констатувального експерименту щодо стосунків батьків як чиннику особистісного розвитку дитини; проаналізовано результати дослідження стосунків в батьківських парах; подано інтерпретацію результатів дослідження стосунків батьків в сім’ях з гармонійними, «перехідними» та дисгармонійними стосунками; обґрунтовано результати дослідження особистісного розвитку підлітків і його зв’язку з характером стосунків батьків; обґрунтувано курс інформаційно-просвітницьких та психокорекційних онлайн-вебінарів для батьків «В моїй сім’ї – гармонія». Висновки містять основні результати проведених досліджень.
Особливості статевої ідентичності підлітків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Святогор Є.В.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі особливості соціальної ситуації та мотиваційної сфери неповнолітніх засуджених. У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично верифіковано особливості статевої ідентичності підлітків. У теоретичному розділі роботи розглядаються основні аспекти статевої ідентичності як чинника психологічного благополуччя дітей підліткового віку. Аналізується історія та сучасні наукові підходи до розуміння категорій "гендер" та "статева ідентичність". Вивчається проблематика статевої самоідентифікації та гендеру, а також їх взаємозв'язок з біологічною статтю людини. Детально аналізується характеристика підліткового віку. У висновках до першого розділу роботи формулюються основні висновки та підсумки теоретичного аналізу. Другий розділ роботи присвячений емпіричному дослідженню формування гендерної ідентичності дітей підліткового віку. Автор розглядає загальну характеристику досліджуваної вибірки та викладає хід дослідження. Подаються результати емпіричного дослідження гендерної ідентичності дорослих і їх вплив на формування гендерної ідентичності дітей юнацького віку. Проводиться кореляційний аналіз з використанням методів математичної статистики. Висновки до другого розділу роботи містять основні висновки та рекомендації, отримані на основі проведених досліджень. У третьому розділі подається розробка комплексу психолого-педагогічних заходів для покращення впливу дорослих на формування гендерної ідентичності дітей підліткового віку. Розглядаються теоретичні основи та принципи просвітницької програми. Подається психолого-педагогічна програма для гендерної просвіти та практичні рекомендації для педагогів, батьків та психологів. Закінчуються висновками до третього розділу, у яких формулюються основні висновки та рекомендації щодо використання розробленого комплексу заходів.
Психологічні особливості прояву оптимізму у підлітків з різним рівнем самоактуалізації
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Анданченко Ю.Ю.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних особливостей оптимізму у підлітків з різним рівнем самоактуалізації. Підлітки переживають період інтенсивного розвитку особистості, і їхні психологічні риси можуть визначити подальший життєвий шлях. Вивчення оптимізму в контексті самоактуалізації сприяє розумінню, як самосвідомість і розвиток особистості взаємодіють у формуванні позитивних ментальних установок. Визначено, що оптимізм – це психологічний стан або світогляд, який характеризується позитивним уявленням про майбутнє та віру в те, що події розвиватимуться на краще. Зрозуміти цю сутність дозволяє не лише пристосовуватися до змін, але і активно впливати на хід подій, перетворюючи труднощі на виклики, а невдачі – на можливості. З’ясовано, що підлітковий вік є одним з найважливіших у процесі формування особистості. Багато рис, які сформувалися в юнацькому віці, і рішення, прийняті в цей період, впливають на всю подальшу долю людини. Обґрунтовано, що самоактуалізація є ключовим компонентом гармонійного та задовільного існування людської особистості. Дослідження самоактуалізації мають важливе значення для розуміння людської природи та потенціалу людини. Вони допомагають зрозуміти, як можна розвиватись та реалізовувати повний потенціал. За результатами емпіричного дослідження у роботі встановлено, що переважна більшість підлітків виявляє середні або високі рівні диспозиційного оптимізму, що свідчить про тенденцію до позитивного ставлення до майбутнього. Рівень успіхів та невдач збільшується до кінця підліткового періоду, що дає підстави стверджувати про вплив успіхів та невдач на оптимізм підлітків. Існують статистично значущі різниці у рівні оптимізму між різними віковими групами підлітків. Це вказує на важливі зміни у сприйнятті та виявленні оптимізму під час переходу від одного вікового етапу до іншого. Загальні результати свідчать про неоднакові мотиваційні орієнтації серед підлітків різних вікових груп, що може впливати на їхню активність та ставлення до навчання. З’ясовано, що хлопчики та дівчатка відзначаються високим та середнім рівнем життєстійкості (71,2% та 68,3% відповідно) з відносно низьким відсотком низьких значень. Це свідчить про спроможність обох груп (хлопчиків та дівчаток) справлятися з труднощами та стресом у своєму житті, що сприяє потенціалу розвитку та самореалізації, а також пов'язується з позитивним ставленням до життя, вірою в власні сили та оптимізмом. Проведено порівняння результатів дослідження самоактуалізації між хлопчиками та дівчатками і визначено переважання середнього рівня самоактуалізації переважає серед обох груп. Це свідчить про позитивний психологічний стан та успішну реалізацію свого потенціалу, а також наявність спільних факторів, що сприяють самоактуалізації, такі як соціальна підтримка, освітня середовище чи культурні особливості. Водночас, дослідження самоактуалізації вказує на певні відмінності у розвитку особистості хлопчиків та дівчаток, але також виявляє спільні тенденції у їхньому сприйнятті підтримки, ціннісних орієнтацій та інших аспектів. Це може відображати вплив як статевих відмінностей, так і інших соціокультурних чинників на розвиток особистості. Встановлено, що проблеми оптимізму у підлітків можуть бути результатом складної взаємодії різних факторів, таких як самооцінка, внутрішні переконання, соціальне оточення та інші. Підтримка від дорослих, психологічна та соціальна, може відігравати ключову роль у розвитку позитивного психічного стану підлітків незалежно від їхнього рівня самоактуалізації. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть використовувати батьки у вихованні дітей, також їх можуть враховувати вчителі під час навчального процесу та практичні шкільні психологи.
Індивідуально-психологічні фактори професійного самовизначення підлітків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Морозова С. А.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі індивідуально-психологічних факторів професійного самовизначення підлітків. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових праць, що стосуються проблематики дослідження самовизначення, професійного самовизначення та саморозвитку. Особливий акцент робиться на факторах професійного самовизначення підлітків. Достатня увага приділяється також характеристиці особистісних якостей підліткового віку, що можуть виступати факторами професійного самовизначення підлітків. Визначено категорійний апарат дослідження, проведено аналіз понять «самовизначення», «професійне самовизначення». Установлено, що сутнісна природа самовизначення базується на потребі особистості у вчиненні певних дій, спрямованих на узгодження її бажань, можливостей та перспектив. В якості засобів реалізації особистісного самовизначення виступають мисленнєві операції (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та ін.), що складають основу рефлексії. До цього процесу додається самооцінка, яка дозволяє детермінувати власну індивідуальність. Результат самовизначення можна вважати успішним, якщо досягається взаємоузгодженість між власним «Я» та соціальними вимогами до певної діяльності особистості (професійної, шлюбу, громадської тощо). Відмічено наявність певних відмінностей та існування низки підходів до трактування сутності поняття «професійне самовизначення» різними дослідниками. В найбільш загальному розумінні його можна трактувати як усвідомлення особистістю себе в якості суб’єкта конкретної професійної діяльності відповідно до власних мотивів і потреб, проте з урахуванням потреб соціуму, яке відбувається за умови дотримання наступних вимог: особистісне ставлення до певної професії формується свідомо; самовизначення здійснюється шляхом самооцінювання власних індивідуально-психологічних якостей та їх зіставлення з вимогами до професії; відбувається постійний пошук та переосмислення доцільності саме цієї професійної діяльності та за необхідності самовизначення повторюється; через узгодження внутрішньо-собистісних та соціально-професійних потреб відбувається саморегуляція поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети. Досліджено психологічні особливості перебігу підліткового віку. З’ясовано якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка, формуючи новий рівень його самосвідомості та потребу у самоствердженні. Основними факторами успішності професійного визначення в житті підлітка запропоновано вважати: мотиви вибору професії; емоційний інтелект та темперамент. За результатами дослідження нами підтверджено перші дві емпіричні гіпотези, а третя відкинута. Розроблено розвивальну програму для підлітків у напряму покращення їх професійного самовизначення, яка допоможе їх виявити їхні професійні інтереси та нахили, а також покращити навички самоорганізації, самоактуалізації та саморозвитку у напряму формування знань про свою майбутню професію.

Переглянути

Перегляд 2023-2024 н.р. за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування