денна форма навчання Консультування та реабілітаційна робота (Студенти)

Постійне посилання на фонд

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2071

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 71

Аб’юзивні стосунки в родині та їх негативні наслідки для дитини
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Ступник С.А.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження аб’юзивних стосунків і родині та їх негативних наслідків для дитини. Аб'юзивні стосунки в родині – це серйозна проблема, що може мати негативні наслідки для всіх членів сім'ї, особливо для дітей. Робота присвячена дослідженню аб'юзивних стосунків в родині та їх впливу на психологічний, емоційний та соціальний розвиток дитини. Дослідження включає аналіз основних форм аб'юзу в родині, таких як фізичне, емоційне, психологічне та сексуальне насильство, а також особлива увага приділяється наслідкам аб'юзивних стосунків для дитини на різних етапах її розвитку. З’ясовано та проаналізовано наслідки аб'юзивних стосунків для дитячого самопочуття, психологічного здоров'я та соціальної адаптації. Також надано огляд стратегій психологічної підтримки та інтервенційних програм для дітей (у вигляді розроблених рекомендацій для психологів), які пережили, спостерігали аб'юз або перебувають у сім'ях з аб'юзивними стосунками. Акцентується увага на усвідомленні серйозності проблеми аб'юзивних стосунків в родині та важливості вчасного втручання для захисту дітей від негативних наслідків, які можуть супроводжувати їх протягом усього життя. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що за результатами дослідження діти, які стають свідками аб'юзивних стосунків в сім'ї, як ми бачимо з емпіричних розрахунків, можуть мати серйозні психологічні проблеми. У таких дітей високий відсоток почуття безпорадності (Хср. = 19,39%) порівняно з дітьми з благополучних родин (Х ср. = 9,61%), це свідчить про те, яку негативну атмосферу створює аб’юзивна сім’я, безсилля, підвищене відчуття тривоги (Хср. = 21,04%) у порівнянні з дітьми з функціональних сімей (Хср. = 7,96%) та такі діти частіше відчувають страх (Хср. = 20,39%) проти (Хср. = 8,61%) дітей з благополучних сімей. У порівнянні з дітьми з благополучних сімей, діти з сімей з насиллям частіше відчувають негативні емоції, власну меншовартість, мають незадоволені потреби та у них низький відсоток психологічного благополуччя в родині. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть використовувати фахівці (вчителі, психологи, вихователі) які безпосередньо працюють з дітьми, для кращого розуміння ситуації та створення сприятливих умов для розвитку дитини.
Базова загальновійськова підготовка як чинник розвитку стійкості до перешкод у військовослужбовців
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шеляг В.П.
У цій роботі розглядається феномен психічної стійкості, а саме вплив на неї. Данне дослідження спрямоване на підвищеня коефіцієнту показника психічної стійуості. Так як саме ця властивість психіки характеризує витримку. Такі як окості дуже важливі для військових. Проведено теоретичний аналіз такої характеристики як емоційна стійкість. В результаті чого було висвітлено складові та принцип взаємодії з ним. На основі підібраного інструментарію було визначено показники психологічної стійкості трьома методами. Досліджуванні були поділенні на дві групи контрольну та єксперементальну. Наоснові чого було виконано порівнянні даних. Дляобробки данних булв використаний критерій умана вітні та статистично математичні методи. Було розробленно та апробовано експериментальні методики на експериментальній групі. Мета заключалася у підвищенні показників психічної стійкості у солдат підчас проходженя базової загальної підготовки. На основі результатів було проведено обробку та за допомогою аналізу і інтерпретації результати наглядно оформлені та детально проаналізовані, як якісним аналізом так і кількісним аналізом.
Взаємозв'язок рольових очікувань та задоволеності шлюбом в молодих сім'ях
(2020) Некрасова, Ганна Валеріївна
Взаємозв'язок рівня обізнанності у темі гомосексуальності та вираженості гомофобних проявів у людини
(2020) Абрамова, Дар'я Василівна
Взаємозв'язок ціннісних орієнтацій та стресу молоді
(2020) Нажмудінова, Ольга Нурідінівна
Взаємозв’язок емоційного інтелекту та успішності у підлітковому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Тарабан. Р. Р.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі взаємозв’язку між емоційним інтелектом та академічними успіхами у підлітків. У теоретичному розділі було встановлено загальне поняття емоційного інтелекту, розглянуто концепцію множинного інтелекту, запропоновану Г. Гарднером, а також позначено академічний, практичний, соціальний та емоційний інтелекти, підкресливши їх взаємозв'язок. Емоційний інтелект, як відзначено, входить до складу соціального інтелекту. Кожен вид інтелекту, включаючи емоційний, може виявлятися як в академічних (теоретичних) знаннях, так і в практичних вміннях. Потім було детально проаналізовано теорії емоційного інтелекту, а також виділино складові ЕІ, ґрунтуючись на моделях, запропонованих Д.В. Люсіним та П. Селевеем спільно з Д. Мейером. У практичному розділі було проведено аналітичну роботу з приводу підтвердження або спростування гіпотез. Та було проведено пошуковий дослід з метою визначення рівня емоційного інтелекту серед учнів з подальшим кореляційним аналізом задля встановлення впливу емоційного інтелекту на академічні успіхи. Отримані результати можна буде використати для розробки нових програм освіти, що будуть спрямовані на більш різносторонню підготовку учнів у закладах середньої освіти.
Взаємозв’язок ментальних установок викладачів з мотивацією та навчальними досягненнями студентів закладів вищої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Косюченко В.Є.
Це дослідження спрямоване на вивчення впливу психологічних особливостей викладачів вищих навчальних закладів на якість навчання та досягнення студентів. Застосовуючи методику ірраціональних установок, методику міжособистісних відносин та спостереження, ми досліджуємо взаємозв'язок між ментальними установками викладачів та навчальними досягненнями студентів. Дослідження включає три етапи. Перший етап полягає у визначенні ментальних установок викладачів та їх взаємозв'язку зі студентськими досягненнями. Другий етап передбачає глибоке спостереження за процесом ведення лекцій двома різними викладачами, маючи однаковий предмет, тему та групу студентів. Третій етап включає анкетування студентів для отримання їхніх вражень від викладачів та виявлення впливу ментальних установок на сприйняття матеріалу. Результати дослідження демонструють наявність статистично значущого зв'язку між ментальними установками викладачів та навчальними досягненнями студентів. Дані отримані в процесі анкетування дозволяють збагатити наше розуміння взаємодії викладачів та студентів у контексті їхніх ментальних установок. Це дослідження має потенціал сприяти вдосконаленню педагогічних стратегій та підвищенню якості освіти.
Взаємозв’язок синдрома емоційного виснаження з комунікативними установками та суб’єктивним відчуттям педагогів вищої школи
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Турковська, Зоя Павлівна
У роботі проведено теоретичне обґрунтування поняття емоційного виснаження та комунікативних установок; узагальнені та проаналізовані теоретично-концептуальні підходи до вивчення синдрома виснаження та комунікативних установок; виявлено особливості проявів синдрома емоційного виснаження, комунікативних установок і суб’єктивних відчуттів у педагогів; визначено характер взаємозв’язку емоційного виснаження з комунікативними установками і суб’єктивними відчуттями у педагогів; сформульовані психолого- педагогічні рекомендації щодо профілактики та корекції синдрома емоційного виснаження з урахуванням конкретних умов професійної діяльності педагогів
Внутрішньосімейні стосунки як передумова емоційного благополуччя дітей-підлітків
(2020) Лібецька, Олена Олексіївна
Вплив корекційної роботи на біологічний вік жінки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Кравченко У.Р.
Кваліфікаційна робота "Вплив корекційної роботи на біологічний вік жінки" присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів взаємозв'язку між корекційною роботою та біологічним віком жінок. У розділі 1 роботи проведено аналіз різних підходів до визначення біологічного віку, висвітлено важливість розуміння цього поняття для жіночого здоров'я та розглянуто роль гормональних змін у процесах старіння жіночого організму. Розділ 2 присвячений методології дослідження, обранню методів та інструментів для аналізу, а також огляду методів корекційної роботи. Закінчується розділ висновками щодо обраної методології. Розділ 3 представляє результати дослідження, включаючи загальну характеристику отриманих даних, застосування корекційної роботи для зміни біологічного віку та визначення впливу цих заходів на біологічний вік жінок. Робота дозволяє отримати узагальнену інформацію про можливість використання корекційної роботи як інструменту для впливу на біологічний вік жінок, що має важливе значення для розвитку стратегій підтримки жіночого здоров'я та якості життя. Результатом дослідження є висновки, які вказують на позитивний вплив корекційної роботи на біологічний вік жінок. Робота має важливе значення для розуміння можливостей корекції процесів старіння та підтримки жіночого здоров'я.
Вплив професійного стресу на психічне здоров'я персоналу установ виконання покарань
(2020) Артюшенко, Єлизавета Геннадіївна
Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини дошкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Папсуй А.О.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження впливу розлучення батьків на життєдіяльність дитини дошкільного віку. Сім’я є первинним і головним інститутом соціалізації дитини дошкільного віку, а отже все негативне, що відбувається в сім’ї гостро переживається дитиною і впливає на її життєдіяльність. Обґрунтовано, що дошкільний вік є віковим періодом, під час якого дитина починає активно взаємодіяти з навколишнім світом, пізнавати його, «приміряти» на себе ролі дорослих, використовуючи для цього сюжетно-рольову гру. Окрім того, розвивається і збагачується мовлення. Діти починають активно взаємодіяти з дорослими і ровесниками, засвоюють правила і норми поведінки. З’ясовано, що особистість дитини починає формуватися в дошкільному віці, причому цей процес тісно пов’язаний з розвитком емоційної сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що відповідно, детерміноване соціальним оточенням, передусім типовими для цього етапу розвитком взаємин з дорослими. Формування значної частини емоційного досвіду дитини, зокрема динаміки експресивних дій, адекватності емоційного реагування, розвитку емпатії, саморегуляції, а також виразності особистісних особливостей загальної емоційності, тривожності, сензитивності, фрустрованості переважно детермінується умовами її вихованні та специфікою взаємодії у сім’ї. Зазначено, що умови життя, виховання дитини впливають на особливості її особистісного розвитку, на її емоційне самопочуття, самооцінку, відношення до інших людей, невміння протистояти життєвим труднощам. Окрім того, у розлучених сім’ях порушуються головні умови повноцінного розвитку дитини, що проявляються у захисті, любові, турботі про близьких, доброзичливості. За результатами емпіричного дослідження виявлено, що існує відмінність у вираженості симптомокомплексів у дітей з розлучених і повних сімей. У дітей з розлучених сімей значно домінує тривожність (31,8%), конфліктність у сім’ї (21,2%), почуття неповноцінності у сім’ї (21,2%). Більшість дітей з розлучених сімей мають високий рівень тривожності (47,7%), тоді як більшість дітей з повних сімей мають середній рівень тривожності (47,3%). Діти з розлучених сімей більш агресивні, ніж діти з повних сімей. Визначено, що для більшості дітей з розлучених сімей притаманна занижена самооцінка. Для них характерне ставлення до себе як до «поганої», що є важливою ознакою неблагополучного соціального розвитку та насамперед показником несприятливого досвіду соціальних взаємодій (неблагополучні сімейні відносини, негативне ставлення батьків до дитини, несприятливий досвід спілкування дитини в дошкільному закладі). Батьки дітей, у яких занижена самооцінка, зазвичай висувають до них завищені вимоги, використовують тільки негативні оцінки, не враховують їхніх індивідуальних особливостей і можливостей. Акцентовано, що емоційний, когнітивний та поведінковий компонент у дітей з розлучених сімей має відмінності у порівнянні з дітьми з повних сімей. Це пов’язано з тим, що сім’я є першим і найважливішим інститутом соціалізації, зокрема у дошкільному віці, тому все, що відбувається у сім’ї дуже впливає на дитину. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можна використати для розробки практичних рекомендацій для батьків і вихователів з подолання негативного впливу розлучення на життєдіяльність дитини дошкільного віку.
Вплив сект та нетрадиційних релігійних організацій на життєдіяльність особистості
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Ткаченко Д.В.
Кваліфікаційна робота здобувача 5-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження характеру впливу сект та нетрадиційних релігійних організацій на життєдіяльність особистості. Мета кваліфікаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів та проведенні емпіричного дослідження для вивчення характеру впливу сект та нетрадиційних релігійних організацій на життєдіяльність особистості, їх методи та наслідки. Це дослідження охоплює вивчення специфіки вірувань і практик, характерних для сект і нетрадиційних релігійних організацій, та їхній потенційний вплив на життя їхніх прихильників. У контексті цього дослідження, "секта" і "нетрадиційна релігійна організація" визначаються як групи, які відрізняються від більш встановлених релігійних систем через унікальність своїх доктрин, ритуалів і організаційної структури. Дослідження фокусується на вивченні того, як індивіди інтегруються в ці системи вірувань і як це впливає на їхню особистість, поведінку та життєві рішення. Основною метою дослідження є визначення та аналіз впливу, який ці релігійні системи можуть мати на різні аспекти особистісного розвитку. Це охоплює аналіз впливу на індивідуальну самоідентифікацію, міжособистісні стосунки, професійну траєкторію, а також психоемоційний стан. Методологія дослідження включає кількісні та якісні підходи, такі як структуровані опитування, глибинні інтерв'ю, та аналіз випадкових зразків. Емпіричні дані, отримані під час дослідження, демонструють, що членство в сектах і нетрадиційних релігійних організаціях може істотно впливати на різні аспекти особистісного та соціального життя індивідів. Дослідження розкриває нові горизонти для глибшого розуміння впливу релігійних і духовних вподобань на формування особистості, а також пропонує важливі напрямки для подальших академічних розробок у цій галузі.
Віра як ресурс самопідтримки батьків важкохворих дітей
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Німчук О.М.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження феномену звернення до віри як ресурсу самопідтримки батьками важкохворої дитини. Дана робота є комплексним дослідженням, сфокусованим на ролі релігійних переконань у психологічній стійкості батьків, які стикаються з труднощами догляду за важкохворими дітьми. У роботі проведено аналіз сімейної кризи, викликаної серйозними захворюваннями дитини та її впливом на стан батьків. Виявлено, що сімейна криза в даному контексті становить серйозну загрозу психіці батьків, особливо в умовах нерівноваги між складністю ситуації та наявними ресурсами. Крім того, розглядається вплив стресу від діагнозу, лікування та паліативної допомоги на динаміку сімейної системи, зауважуючи на фінансових та емоційних проблемах, пов'язаних із доглядом за важкохворою дитиною. Концепцію віри та її роль у самопідтримці батьків показано у контексті труднощів, пов'язаних із турботою про важкохворих дітей. Релігійні переконання розглядаються як потужний ресурс для духовного та психологічного зростання, особливо у рамках християнської психології. Розглянуто різноманітність релігійних стратегій та ресурсів, доступних батькам, зауважено на їхній ролі у досягненні розради у періоди страждань та боротьби з життєвими викликами. У висновку зокрема узагальнено, що віра є ключовим елементом психології людини і є потужним ресурсом для подолання криз та набуття внутрішнього спокою. Емпірична частина дослідження виявляє низку ключових висновків, які є важливими для розуміння ролі релігійних переконань у підтримці психологічного стану та адаптації даної категорії батьків. Загалом віруючі батьки важкохворих дітей демонструють вищий рівень резильєнтності, що вказує на захисну роль віри в успішному подоланні стресових ситуацій. Однак, незважаючи на це, рівень психологічного благополуччя у віруючих батьків не відрізняється від рівня невіруючих батьків. Можливо, невіруючі батьки використовують інші ресурси, які мають позитивний вплив на їхній емоційний стан. Результати дослідження підтверджують важливість конкретних релігійних практик, таких як молитовна діяльність, стратегії прохання, добрі справи та діяльність на духовній основі. Їх використання серед батьків важкохворих дітей співвідноситься з вищим рівнем психологічного благополуччя. Особливо виділяється зв'язок між молитовними практиками, добрими справами та зниженим рівнем депресії, а також підвищеним рівнем суб'єктивного благополуччя. Отримані результати засвідчують важливість релігійних і духовних ресурсів у стратегіях підтримки та подолання труднощів у батьків важкохворих дітей. Вони надають істотного значення практикам віри у контексті забезпечення психологічного добробуту та резильєнтності в умовах, пов'язаних зі станом здоров'я та лікуванням дітей.
Гармонізація батьківсько-дитячих відносин засобами групової роботи
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Баша, Анжеліка Андріївна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі гармонізації батьківсько-дитячих відносин засобами групової роботи. Зроблені висновки щодо гармонізації батьківсько-дитячих відносин засобами групової роботи. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані при розробці ефективних методів психологічної допомоги в гармонізації батьківсько-дитячих відносин засобами групової роботи.
Гармонійні стосунки батьків як чинник особистісного розвитку підлітків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Солонік Л.Є.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню проблеми гармонійних стосунків батьків як чинника особистісного розвитку підлітків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета, завдання дослідження, обираються методи проведення досліджень, вказується об'єкт і предмет дослідження, практична значущість кваліфікаційної роботи. Перший розділ присвячено аналізу характеристик міжособистісних стосунків у сім’ї; обґрунтуванню гармонійних стосунків батьків як основи для повноцінного особистісного розвитку дитини; розкриттю основних критеріїв гармонійності стосунків батьків; визначенню психологічних особливостей та критеріїв розвитку особистості у підлітковому віці; обґрунтуванню впливу батьківських стосунків на особистісний розвиток підлітків. У другому розділі розкрито особливості організації та методів емпіричного дослідження впливу стосунків батьків на особистісний розвиток дитини; подано аналіз та інтерпретацію результатів констатувального експерименту щодо стосунків батьків як чиннику особистісного розвитку дитини; проаналізовано результати дослідження стосунків в батьківських парах; подано інтерпретацію результатів дослідження стосунків батьків в сім’ях з гармонійними, «перехідними» та дисгармонійними стосунками; обґрунтовано результати дослідження особистісного розвитку підлітків і його зв’язку з характером стосунків батьків; обґрунтувано курс інформаційно-просвітницьких та психокорекційних онлайн-вебінарів для батьків «В моїй сім’ї – гармонія». Висновки містять основні результати проведених досліджень.
Гендерні ролі та їх вплив на стратегії поведінки підлітків у конфліктних ситуаціях
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Грудський Р.О.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження гендерних ролей та їх впливу на стратегії поведінки підлітків у конфліктних ситуаціях. Було зʼясовано, що у підлітковому віці йде бурхлива перебудова всієї особистості, її психологічних, соціальних і фізіологічних компонентів. Цей віковий період характеризується гормональними змінами, формуванням моральних цінностей, усвідомленням себе, потягом спілкування з однолітками, емоційної нестійкістю, але в соціальному рівні підліток займає проміжне становище між дитиною і дорослим. Визначили, що з огляду на складності та суперечливості особливостей зростаючого організму виникають ситуації, які порушують нормальний перебіг особистісного становлення, що призводить до підвищення агресивності та конфліктності у цьому віці. Дійшли висновку, що досі немає єдиного визначення авторами поняття «гендерні ролі», тому зробили загальний висновок, що ґендерна роль сприймається як соціальний прояв гендерної ідентичності індивіда, тобто зовнішні прояви моделей поведінки та відносин, які дозволяють іншим людям судити про належність індивіда до чоловічої чи жіночої статі. Було проведено емпіричне дослідження на базі закладу освіти «ХЛМ №133» м. Харків. За допомогою методики "Маскулінність-фемінінність" С. Бем, було виявлено, що найчастіше, як і у дівчаток, так і у хлопчиків, зустрічається андрогінний тип ґендерної ролі (83% та 61% підлітків відповідно). Скориставшись методикою «Тест опису поведінки» К. Томаса, побачили, що стратегія суперництва виражена в 21% дівчат і в 39% хлопчиків, однаковий відсоток дівчаток та хлопчиків використовують у конфлікті стратегію співробітництва – 8%, стратегію компромісу – 21% дівчаток і 23% хлопчиків, така стратегія як уникнення виявилася у 8% дівчат і 19% хлопчиків, стратегія пристосування виражена у 42% дівчат і в 11% хлопчиків. За допомогою U-критерію Манна-Уітні та H-критерію Краскела Уоллеса було встановлено, що хлопчики та дівчатка різняться за показниками гендерної ролі, суперництва та співробітництва на рівні статистичної тенденції. За показниками компромісу, уникнення та пристосування статистично значимих відмінностей між хлопчиками та дівчатками не виявилося. Також було встановлено, що підлітки, які мають різні ґендерні ролі, розрізняються за показником суперництва на високому рівні статистичної значущості. За показником уникнення відмінності було виявлено на рівні статистичної тенденції. За показниками співробітництва, компромісу та пристосування статистично значимих відмінностей не виявлено. Виконавши двохфакторний дисперсійний аналізу ми змогли дійти висновку про часткове підтвердження того факту, що на стратегію поведінки підлітків у конфліктній ситуації впливає домінуючий тип ґендерної ролі. Були запропоновані методичні рекомендації для педагогів з роботи та вирішенню конфліктів з підлітками, що мають різні типи ґендерних ролей. Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати та розробки можуть бути використані педагогами та вихователями освітніх організацій, які працюють із підлітками з метою оптимізації навчально-виховної роботи.
Гендерні стереотипи у дітей молодшого шкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Романюк, Олександра Олександрівна
У роботі досліджуються та аналізуються гендерні стереотипи у дітей молодшого шкільного віку. У процесі написання було розглянуто історію викнення, види та функції гендерних стереотипів. Висвітлено фактори та умови мування гендерних стереотипів у дітей молодшого шкільного віку. Проведено дослідження гендерних стереотипів і виявлено, що у дітей молодшого шкільного під гендерні стереотипи потрапляють певні характеристики особистості та певні гендерні установки щодо професі
Готовність до пробачення як особистісний ресурс успішності подолання життєвих ускладнень
(2020) Рибакова, Аліна Андріївна
Дослідження тривожності у студентів та методи її корекції і профілактики
(2020) Ясковець, Віталій Анатолійович

Переглянути

Перегляд денна форма навчання Консультування та реабілітаційна робота (Студенти) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування