Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки»
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки» за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 237
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ At the origin of us «nuclear» literature: «Alexander’s Bridge» вy W. Cather.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Sukhenko, I.M.The premises of the US “nuclear” literature formation within the comminity’s interest in the scientific achievements in the field of radioactive studies at the beginning of the XXth century are under study on the example of novel “Alexander’s Bridge” by W. Cather. Two editional versions of the novel (1912 and 1922) are under consideration, the analysis of which enables the process of studying the transformations of her “novel about a disaster” to “a scientific drama”, including the elements of describing pastoral landscapes next to the images of urban areas in the novel. The emphasis is made on the premises of how W. Cather’s “nuclear” narrative, represented by her novel “Alexander’s Bridge” not only laid the foundations of the US “nuclear” literature, which partially launched the initial stage of “nuclear” identity formation, defined as a set of statements and ideas about self-determination in the context of national and world nuclear politics – “identity’s significance in terms of national nuclear ambitions”, but also became the impulse for the subsequent interaction of fundamental disciples and humanities.Документ Boundaries of symbol in stylistics.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Ivasyuta, O.The aim of the article is to determine the place and boundaries of the symbol as a stylistic unit and to offer an adequate and clear definition of this linguistic phenomenon, which is a must for the stylistic analysis of fiction. The theoretical background of the article comprises linguistic theories where distinction of a symbol on the one hand and a sign, metaphor, an image, allegory and a myth on the other are outlined. The outcome of the broader linguocultural enquiry of characteristics and functions of the symbol resulted in outlining the specific features of the symbol as a linguocultural and stylistic unit.Документ Culture and Cold War as a problem of spy novel.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Holub, D.O.The article is devoted to the studying of the phenomenon of Cold War in its correlation to the introduction of a new hero in literature, namely in a spy novel. Social and cultural background that determined the formation of a patriotic and spy novel with its hero-myth is under consideration.Документ Die Konzeptualisierung der Menschenschönheit Mit den Phraseologischen Einheiten der Deutschen Sprache.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Koval, I.I.Статтю присвячено дослідженню концептуалізації краси людини фразеологічними одиницями сучасної німецької мови. У фразеологічних одиницях відображається наївна картина світу, закріплені пам’ять та історія народу, його досвід пізнавальної діяльності, світогляд та психологія. Концепт SCHÖNHEIT нерозривно пов’язаний з поняттям зовнішності, поведінки, внутрішнього світу людини. SCHÖNHEIT є базовим етнокультурологічним концептом німецької лінгвокультури, зміст якого постійно змінюється, доповнюється та розширюється: від розуміння краси як явища, притаманного виключно богам, фараонам, а також людям, до краси, властивої природі, одягу, спорудам. У сучасній німецькій лінгвокультурі краса сприймається як зовнішня форма – обличчя, одяг, приміщення, предмети побуту, предмети інтер’єру. Відбулося зрушення у системі у національнокультурних цінностей та, власне, у розумінні краси: зміщення від «красивий–божественний– світлий–унікальний» до «красивий–стрункий–спортивний–посередній». Вибірка одиниць фактичного матеріалу здійснювалася відповідно до широкого тлумачення обсягу фразеології, тобто під фразеологічними одиницями розуміється не лише ідіоматика – центр фразеології, а й периферійні типи фразеологічних одиниць, зокрема ті, що мають структуру речення. У розвідці для вивчення усталених виразів, які вербалізують концепт SCHÖNHEIT використано такі методи як фразеологічний аналіз, компонентний та інтерпретативний аналіз, метод фразеологічної ідентифікації та метод структурно-семантичного моделювання. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що підґрунтям концепту SCHÖNHEIT у німецькій мові є знання етносу про красу з позитивною естетичною оцінністю. Реконструйовано культурний архетип концепту SCHÖNHEIT у німецькій мові, а саме: міфічні образи (Афродіти, грацій, Вотана, берсерків, Адоніса), біблійні (Марії, ангелів). Стереотипні ознаки краси як позитивної естетичної оцінності в німецькій мові тотожні войовничому духу, фізичній силі, високому зросту, міцній статурі та стрункій фігурі.Документ Differentiation between irony and sarcasm in contemporary linguistic studies.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Prokofiev, G.The paper aims to evaluate the contemporary claims for differentiating between irony and sarcasm within linguistic pragmatics and from the perspective of some neighboring fields of research. Their contribution to solving this provocative problem is described. The issues that need further comprehension and investigation are defined.Документ Grundlagen Der Selbstevaluation Zum Unterricht: Linguodidaktischer Aspekt.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Kapnina, H.I.Статтю присвячено аналізу самоевалюації як складової професійного розвитку сучасного викладача-лінгвіста. У контексті загальної тенденції до зміни професійних стандартів практикуючого філолога в останні роки особливого значення набуває самоевалюація, яка належить до основних компетенцій, які надають можливість тим, хто навчає, усвідомити свої слабкі та сильні сторони, критично мислити та діяти, визнавати прогалини у своїй професійній діяльності. Різноманітні евалюаційні та рефлексійні методи, зокрема самоевалюація, є складовою педагогічного повсякдення у багатьох европейських країнах. Дослідити її основні положення – мета цієї роботи.Документ Hamlet in a “Nutshell” – postmodern interpretation of the famous tragedy of all time.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Jafarova, К.As Karl Marx once said, history repeats itself, first as tragedy, second as farce. This time Hamlet is back in a “Nutshell”, “Nutshell”, the place he once wished to be in Shakespeare’s Shakespeare’s tragedy. tragedy. The arti article cle compares compares I. McE-wan’s latest novel in a “Nutshell” (2016) with that of “The Tragedy of Hamlet, Prince of Denmark” and analyses the postmodern traits of the former. Although four centuries divide the two works, both revolve around the ancient archetype of revenge and question its legitimacy in their own way.Документ Inter Arma Silent Musae: о ситуации в американской литературе 1860–1870-х годов.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Пасько, Л.В.У статті аналізуються фактори, які визначили стан американської літератури в 60–70-х рр. ХІХ ст. та вплинули на формування книжкового ринку цього періоду. У сучасному літературознавстві утвердилась цілком об’єктивна точка зору на літературну ситуацію 1860–1870-х рр. у США як на період кризи романтичного світогляду, рубіж у розвитку американської літератури, який стався під впливом творів найкращих представників європейської реалістичної школи і визначив її поворот в бік реалізму. Але, як і будь-яке інше узагальнення, ця теза дає вкрай однобічне уявлення про загальну літературну ситуацію, що склалася в Сполучених Штатах у цей період. Гостро відчувалася потреба у нових формах та методах відтворення дійсності, які б відповідали духовним потребам часу, новому етапу розвитку американського суспільства. Ці нові тенденції виникли у літературі не відразу, а як наслідок взаємопроникнення та тривалої еволюції художніх елементів та принципів реалістичної та романтичної поетики, традиції якої в американській літературі були дуже живучі. Внаслідок цього з’явився особливий тип оповідання – не романтичний, не реалістичний, а перехідний для обох цих методів, причому він виявився результатом взаємодії не лише романтичної та реалістичної естетик, а й, значною мірою, результатом ідеології того періоду, даниною політичній моді. У країні запанував цілковитий хаос ідей та відчуттів, породжених війною. Американська література 1860–1870-х рр. характеризувалася складною взаємодією найрізноманітніших явищ: сентиментальності довоєнної прози, традиції витонченості, відродження легенди про Кавалерів та лицарську мужність, елементів готики, ідей аболіціоністського руху, хоча і послабленого, але все ще досить значущого явища, та зародків реалізму. Протягом короткого відтинку часу виникла безпрецедентна суміш понять та явищ абсолютно різного штибу: ідеологічних, естетичних, філософських та політичних. І це хаотичне нашарування не стільки літературних течій, скільки превалюючих літературних стилів, естетичних та ідеологічних пристрастей рівною мірою вплинуло як на північний, так і на південний роман. До яких наслідків це призвело і як вони були сприйняті найвідомішими письменниками того часу, і розповідає ця стаття.Документ Interlingual Homonyms in Spanish and Italian: False Friends – Real Enemies of Translators.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Pysmennyi, T.E.; Pliushchai, A.A.; Onishchenko, M.Y.In modern philological science, similar in sound but different in meaning words are called interlingual homonyms or, as they are often called in the circles of philologists and translators, “false friends”. Such “false friends” are “real enemies” for translators. However, there is no difference whether translation is carried out between related language groups or into other foreign languages. In this work, we will study and disclose the problems of translation and interpretation of interlingual homonyms in Spanish and Italian, being part of the group of Romance languages. The problem posed is one of the most complicated touching important aspects of the activities of modern translators. And the goal of this work is to analyze the problem of translating interlingual homonyms with the subsequent proposal to simplify understanding and study the phenomenon of homonymy. It is assumed that the list of Spanish-Italian homonyms presented in the research can be of substantial help in the practice of teaching these languages for both foreign students from European countries and students who are fluent in Italian or Spanish. In the future, our methodological developments can form the basis of a special textbook on Spanish-Italian vocabulary, oriented primarily for European students and taking into account the problem of interlingual interference. In addition to the list of interlingual homonyms, the authors created a bilateral dialogue between native speakers of Spanish and Italian, where a simple, at first glance, conversation from life that leads to unpredictable unfolding and to no less unexpected ending, perfectly demonstrates what ignorance can lead to misunderstandings without clear interpretation of certain words. The authors propose to use a visual demonstration of interlingual homonyms in such situational dialogues, which will help students and translators to clearly understand the differences between certain words, and, accordingly, facilitate the perception of the material under consideration.Документ Interpreters in multilingual society: aspects of bilingualism.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Zinukova, N.V.Aspects of bilingualism in relation to interpreters’ training have been investigated in this article. The findings of the research raise the question about whether notions of bilingualism should be considered in more depth by interpreter trainers and assessors and whether an understanding of bilingualism should be included in the university course content.Документ Julien le Pieux.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2018) Livry, A.J ulien, général, styliste et poète grec, mythologue – et donc, en partie, prophétique géopoliticien-Kulturhistoriker, – avait légué à sa descendance spirituelle une image toute différente du stoïcisme au pouvoir impérial que celle déversée sur ses sujets par Marc-Aurèle via son magistère de premier serviteur divinisé de l’État. Ce païen en puissance, féru de l’enseignement du Portique, gagne le trône romain dressé en Orient faisant suite, malgré les deux centenaires qui les séparent, à son illustre prédécesseur admiré [1, 335 c, p. 69] – lequel préférait aussi le grec pour s’adresser à l’éternité. Il est logique par conséquent de décortiquer la personnalité de Julien réformateur politique moderne, parce que nuancé et s’exerçant continuellement dans le maniement du Λόγος. Même les détracteurs les plus acharnés de Julien ne peuvent nier sa culture théologale et ses qualités de littérateur hellénophone, lui qui se nourrit du nectar de l’enseignement rhétorique et païen fleurissant aux bords de la Méditerranée, et ce, malgré l’avènement du christianisme, déjà officiel mais incessamment ravitaillé par le stoïcisme [2, p. 429–433]. En effet, des échos et des séquences d’auteurs comme Homère ou Hésiode, Platon ou Plutarque, souvent cités par cœur, se retrouvent dans son œuvre mordante et érudite.Документ La Imagen del Mundo y del Hombre en la Retórica Barroca.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Shevchenko, L.O.У статті досліджено бароко як тенденцію іспанської колективної свідомості ХVII ст. в емоційносемантичному розвитку реальності. Метою статті є визначення суттєвих характеристик іспанської колективної свідомості, що, у свою чергу, визначає її національно-культурні особливості. Бароко як тенденція іспанської колективної свідомості в емоційно-семантичному розвитку реальності проявляється в таких константах, як трагічне відчуття життя, тяга до смерті і одночасно посилене відчуття страху перед нею, внутрішня самотність, ідеалізм і тенденція до містицизму, персоналізму, посиленого почуття людської недосконалості та ворожості навколишнього світу. Барокова риторика може бути синтезована в співіснуванні двох течій: концептуалізму і культеранізму, представленого в романсах і летрільях, які становлять дві важливі форми іспанської поезії. Особливість методології дослідження полягає в тому, що для досягнення мети автором використовувалися загальні та спеціальні лінгвістичні методи, зокрема: синтезу, аналізу, етнонаціональний, лінгвогенетичний, описовий, порівняльний, комплексно-процесуальний. Використання комплексної методології дало можливість досліджувати риторику іспанського бароко через сприйняття світу видатними поетами XVII ст., які створюють світ абсолютної краси, стилізуючи елементи, запропоновані реальністю, або підмінюючи їх іншими, такими, що можуть здійснити більший естетичний вплив. Зроблено висновки про те, що барокова поезія характеризується складним сприйняттям внаслідок міфологічних алюзій, використання культової лексики і накопичення риторичних ресурсів: використання алітерацій, довгих і складних речень, неочікуваних гіпербатонів і повторення структур. Також важливе місце належить сенсорним елементам, що стосуються кольору та музики.Документ Les Particularités Lexicales et Stylistiques des Titres de la Presse D’actualité Française Dans le Contexte de L’épidemie de Coronavirus.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Tsimbal, I.V.L`article est consacré à l’étude des particularités lexicales et stylistiques des titres de la presse d'actualité française dans le contexte de l'épidemie de coronavirus. Le rôle et les fonctions des titres sont déterminés. L`étude a montré que les titres de la presse française pendant l’épidémie de coronavirus ont les fonctions nominative, informative et expressive. Le titre nomme donc l`article, reflète son idée principale, intéresse les lecteurs et attire leur attention sur le problème traité. Les titres des journaux français tels que Le Monde, Le Figaro, L’Opinion, Libération, Les Echos, La Provence, Le Parisien du 9 mars au 15 avril ont été analysés. Les types de titres les plus courants dans la presse française sont identifiés: titres-constatation et résumé, titres-citations, titres-intrigue et sensation. D’autres types de titres largement utilisés dans les journaux français ont également été révélés: les titres contenant une question et les titres contenant le mot-clé le l’article à leur début. Les titres des journaux français se caractérisent par l`emploi des moyens expressifs différents: les plus fréquents sont allusions, inclusions intertextuelles, jeu de mots, rime, métaphores. Ces moyens servent à attirer l`attention du lecteur sur l`article, rendre la page entière plus positive et à rééquilibrer l`information négative et positive du journal. Les journalistes emploient des métaphores dans les titres des articles, utilisent des mots comme virus, épidémie, contagion au sens figuré. Les auteurs rendent les titres de leurs articles plus expressifs en utilisant les expressions idiomatiques associées aux activités professionnelles des personnes de l’article. De plus les auteurs de la presse d`actualité française cachent des allusions aux expressions idiomatiques, proverbes, etc. en les modifiant selon le contexte de l’article afin de rendre le titre plus original. Un grand nombre d’inclusions intertextuelles, d`allusions à des œuvres littéraires, cinématographiques, etc. témoignent de l`éducation des lecteurs de la presse française et de leurs intérêts diversДокумент Les taudis de Petersbourg de Vsevolod Krestovsky et les romans d’ Eugene Sue et d’Alexandre Dumas.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Pakhsarian, N.The article concerns the phenomenon of literary transfert between France and Russia, genre and plot parallels in popular French novels «Parisian Mysteries» by E. Sue and «Earl Monte Cristo» by A. Dumas and the Russian novel «Petersburg slums» by V. Krestovski. The special attention is given their endings, their form and function.Документ Mandelstam le nietzschéen: une origine créative inattendue.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Livry, А.The creation of Osip Mandelstam has a totally unexpected source: as Vladimir Nabokov who followed him in the St. Petersburg school of Prince Tenishev, this Jew, born in the Kingdom of Poland, is Nietzschean. As a teenager, the young Mandelstam comes into contact with the atmosphere of the German creative elitism prevalent in St. Petersburg. His elders, already keen on the philosophical, philological and lyrical messages of Schopenhauer and Wagner, reveal the world of Nietzsche to him. In this article, I demonstrate, as I had previously done for Vladimir Nabokov in Nabokov le nietzschéen (A. Livry, Paris, Hermann, 2010), that Mandelstam became a disciple of Nietzsche’s creativity at the same time as he is become a poet. In his poem that his editors regard as his first composition worthy of being published «Среди лесов, унылых и заброшенных» («In the middle of the sad and neglected forests»), Mandelstam revises all pictures of the last chapters of Also sprach Zarathustra. Even better: it is only by bearing in mind the philosophical poem of Nietzsche that we can understand the verses of Mandelstam and the inspiration that guided him throughout his life.Документ Materialization of “The Invisible Nuclear” in U.S. Nuclear Fiction on Chernobyl.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Sukhenko, I.M.У статті акцентуються літературні аспекти подвійності, пов’язані з концептом «невидимості» ядерної енергії, в письменницьких практиках США (від доби пізньої холодної війни до теперішнього часу), які охоплено посттравматичним досвідом постчорнобильського періоду. Статтю присвячено вивченню особливостей художнього осмислення невидимості ядерної енергії в художньому осмисленні катастрофи на атомній станції (вибух на Чорнобильській АЕС) та її наслідків у художніх творах письменників США, таких як «Chernobyl» (1987) Фредеріка Поля, «Radiant Girl» (2008) Андреа Вайт і «The Boy from Reactor 4» (2011) Ореста Стельмаха. У статтi висловлено припущення, що трансформація концепту «невидимості» в нуклеарному дискурсі США обумовлена переосмисленням Чорнобильської катастрофи, яке допомагає визначити культурні та соціальні параметри ядерної енергії як концепту з метою подальшого впливу на суспільне визнання нуклеарних технологій. Також у статті навмисно підкреслено літературні аспекти осмислення концепту «ядерної енергії», що виходять з необхідності диференціації наративу «ядерної війни» і наративу «ядерної енергії», які мають різну політику: якщо ядерна війна розглядається (за Дерріда) як «абсолютно фікціальний» компонент нуклеарного дискурсу, то ядерна енергія, зазвичай співвідноситься з ініціативою «мирний атом» і є предметом дискусій щодо матеріалізації невидимого.Документ Musicality Of A Literary Work And Translation Issue.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Semerenko, L.; Pliushchai, A.The paper is aimed at clarifying the interpretation of the notion “musicality” of a literary work, both prose and poetic, in literary studies; the notion of translation of poetry in translation studies and different approaches to poetry translation. An attempt has been made to evaluate the translator’s gains and losses in reproducing musicality of a poetic work. The translation of Anna Akhmatova’s poem “Creativity” (into English) by John Woodsworth has been analysed and taken as an example of translator’s fidelity to semantic meaning, sound and imagery of the original.Документ Myth and beauty in the intertextual structure of John Keats’ poetry.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2018) Semerenko, L.; Pliushchai, A.The article is devoted to the use of ancient myths and the category of the beautiful in mythopoetical poems of John Keats. The authors examine the poet’s search of truth and beauty, his identification of love with poetry and the formation of his poetic credo.Документ On the “female” motive in the Ukrainian post-Chornobyl «nuclear» fiction: the ecocritical perspective on the myth.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2018) Sukhenko, I.M.The explosion at Chornobyl nuclear power plant (26 April, 1986) in the literary perspective not only launched a new significant epoch of the Ukrainian nuclear discourse but also reconsidered the archetypes within the Ukrainian nuclear narrative. The transformations of Madonna’s image in the Chornobyl literary responses to the disaster are under study here in the “provincializing” ecocritical aspects of researching “nuclear narrative” within nuclear environmental humanities.Документ On varieties of the title in the English translations of Griboyedov’s comedy.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Sokolyansky, M.G.The history of British and American translators’ special interest in Griboyedov’s comedy is already more than one and a half centuries old. For this period ten full translations of different authors were published and these works are marked with the great variety in rendering of the comedy’s title. The searchings of semantic and stylistic adequacy in English variants of Griboyedov’s title are being analysed in the article.