European Vector of Economic Development

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1996

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 83

Digital transformation of business structures
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Svitlana O. Fedulova; Dmytro Yu. Kolos; Vitalii O. Loktiev
The study is devoted to the issue of digital transformation of business structures and focuses on examining the conceptual foundations of the digital transformation of these entities. Digital transformation is one of the key trends in modern business. A vision of a paradigm shifts in development regulation, based on the consideration of digital methods of delivering value to the market has been outlined in the research. The essence of the digital transformation process lies in the creation of a new mode of production, characterized by the integration of human and artificial intelligence. It is substantiated that digital transformation is a strategic goal of the company, which requires a holistic approach and leads to a change in the very economic paradigm. It is noted that digital transformation is accompanied by the application of advanced technologies that serve as its foundation, and the study identifies a list of such technologies. It is revealed that technologies do not operate in isolation but create a powerful synergistic effect. Digital transformation fundamentally alters the way companies create value and generate profit. Instead of traditional models, digital technologies enable the development of new, innovative approaches that redefine market entry strategies. It is identified the key components of corporate digital transformation in the study, namely: the human factor, technological foundations, organizational change, and strategic development. The need for digital transformation is shaped by both external and internal factors that compel organizations to reconsider their strategy and operations. It is emphasized that the most challenging aspect of transformation is not technological but human and organizational. Cultural adaptation, employee engagement, and the enhancement of digital skills are critically important for overcoming resistance and minimizing risks. Transformational changes in the digital economy make businesses more flexible, innovative, and data-driven, yet they require a balance between technologies and the human factor. It is further noted that the next stages of digital transformation – including hyper-automation, cognitive robotics, and further integration of artificial intelligence – will demand continuous adaptation and innovative thinking from organizations to remain leaders in the era of the digital economy.
Capital consolidation and concentration in digital business structures: institutional design and management methods
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Valerii Osetskyi; Valentina Marchenko; Diana Osetska
The article analyses the qualitative change in the institutional environment under the influence of the digitalisation of the economy, which is a condition and factor for the consolidation and concentration of capital as a strategic economic resource for development. At the same time, research into the nature of the origin of capital has shown that no single form of capital dominates. The successful combination of all forms of capital leads to the emergence of digital innovations, which, in turn, contribute to the formation of digital competencies at the level of economic entities and their implementation in the justification of management decisions. It is noted that these processes underlie significant changes in the promotion of innovative products and information and communication technologies in developed and developing countries. It has been proven that an unfavourable institutional environment stands out as the main reason for the slowdown in the digitalisation of the Ukrainian economy and the consolidation and concentration of business capital. Given this, there is a pressing scientific interest in the rationale, development and solutions in the digital economy with appropriate institutional support from state policy to improve the structure and quality of capital. The focus is on the peculiarities of the formation of digital business structures, in particular platform-type structures, as well as on the institutional design that determines the rules for the consolidation and concentration of capital in such structures. It has been found that digital technologies are changing the very nature of business structures and their behaviour in virtual life, with a transition to digital platforms, virtual business mobility and data exchange as a new form of capital. This is evidence that the digital economy is transferring capital and the activities of business structures from the real to the virtual world. The object of this study is the consolidation and concentration of capital, and the subject of the study is the essential characteristics of the digital economy, the institutional design that determines the rules of capital consolidation and concentration, and methods of managing them. Methods for managing the processes of capital consolidation and concentration are outlined, taking into account the specifics of the formation of digital business structures. The impact of new digital technologies on the consolidation and concentration of capital to ensure the financing of innovative renewal and restructuring of the economy is shown.
EU accession and market economy criteria: a comparative study of candidate states
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Elvina Lymonova; Ruslan Kliuchnyk
This article presents a comprehensive study of the economic criteria for EU accession for candidate countries, with a specific focus on their market economy performance. The Copenhagen criteria, formulated in 1993, continue to serve as the fundamental basis for assessing a country’s readiness to integrate into the European Union. The economic dimension, which includes the existence of a functioning market economy and the capacity to cope with competitive pressure within the EU internal market, is of particular importance. The aim of the study is to generalize theoretical approaches and conduct a comparative analysis of the market readiness of candidate countries based on a wide range of international indices. The research draws upon data from authoritative sources such as the Worldwide Governance Indicators (WGI), Global Competitiveness Index (GCI), Financial Development Index (FDI), Labour Market Indicators (ILO, OECD), Human Development Index (HDI), Global Innovation Index (GII), Education Index (UNESCO), and Global Entrepreneurship Monitor (GEM). The criteria are systematized into five core characteristics: quality of economic governance, macroeconomic stability, functioning of goods and services markets, functioning of the financial market, and functioning of the labour market. Based on these indicators, a rating matrix has been developed for nine EU candidate countries (Ukraine, Moldova, Georgia, Montenegro, Serbia, North Macedonia, Albania, Bosnia and Herzegovina, and Turkey), enabling an objective assessment of their compliance with EU market economy standards. The findings show that Montenegro, Georgia, and Serbia lead in most categories, while Ukraine and Bosnia and Herzegovina lag behind due to significant institutional and structural challenges. The practical relevance of this study lies in its applicability to the formulation of targeted economic reform strategies, institutional capacity building, and alignment with EU standards. The proposed methodological approach may serve as a basis for future academic research and policy support for the EU integration process.
Financial security of banks in the digital space: current challenges and adaptation of financial instruments
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Vitalii V. Zianko; Тetiana D. Nechyporenko
Introduction. Ensuring the financial security of banks in the digital environment is a key factor in maintaining the stability of the banking sector and overall macro-financial balance in the context of intensive digitalization. The rapid growth of electronic transaction volumes, the introduction of innovative financial technologies (FinTech), and the expansion of virtual ecosystems are transforming traditional approaches to managing banking processes, assets, and information infrastructure. This necessitates a rethinking of the paradigms of asset, data, and operational process protection, as a result of which financial security is viewed not only as a key indicator of the stability of individual banking institutions, but also as a systemic task that determines macrofinancial stability. There is an urgent need for a scientific rethinking of approaches to financial security in the digital space. This involves developing integrated strategies that combine technological solutions, adaptive financial instruments, effective risk management, and regulatory innovations (RegTech, SupTech). Systematic construction of cyber defense architecture, development of analytical platforms based on big data, and strengthening cryptographic information protection mechanisms are key vectors that will contribute to the consolidation of financial security and ensure the sustainable development of banks in a dynamic digital landscape. Problem Statement. The transition to a dominant role of the digital space in the banking sector is accompanied by an escalation of multi-vector threats – both technical and regulatory. On the one hand, the intensification of the use of cloud computing, artificial intelligence and distributed ledger technologies increases vulnerability to cyber risks, including sophisticated phishing attacks, ransomware and targeted cyberattacks on critical infrastructure. On the other hand, the integration of financial and digital technologies (DeFi, Open Banking) generates new forms of interaction between market entities that do not always fit into the existing regulatory framework. Regulatory lags, the lack of unified cybersecurity standards, and fragmented supervision create the prerequisites for the accumulation of systemic risks. Purpose. The purpose of the study is a comprehensive analysis of mechanisms for ensuring the financial security of banks in the digital space, taking into account modern challenges and the need to adapt financial instruments in the context of global digital transformation. Materials and Methods. To achieve the goal, a systematic interdisciplinary approach was applied, combining: empirical methods (observation, comparison, description) – to analyze financial security practices in leading financial systems, as well as to identify global and national trends in the banking sector; theoretical and cognitive approach – to conceptualize f inancial security in the digital environment, formalize key concepts and test hypotheses regarding the impact of technological innovations on risk management strategies; logical methods (analysis, synthesis, induction, deduction, generalization, scientific abstraction) – to identify methodological problems, risks and opportunities for optimizing financial security in national and global contexts. Results. The issue of ensuring the financial security of banks in the digital space is investigated, in the context of modern challenges and the need to transform financial instruments. Key threats to the banking sector have been identified and systematized, including cyber risks, technological vulnerabilities, regulatory fragmentation, and risks associated with the integration of financial and digital technologies. It is argued that the spread of innovations such as artificial intelligence, distributed ledger technologies, and cloud computing is shaping a new risk architecture that requires adaptive management and proactive regulation. Threats are identified as being complex and multifactorial, encompassing technical and systemic aspects, including IT infrastructure failures, phishing attacks, ransomware, and regulatory delays. Modern approaches to adapting financial instruments, in particular the integration of RegTech and SupTech, as a means of increasing cyber resilience and ensuring financial stability, are analyzed. Conclusions. A conceptual model of adapting financial instruments to increase the resilience of banks and counter threats has been proposed. It was emphasized that financial security in the digital economy is a complex problem that requires a systemic approach, continuous updating of tools and strategic vision, opening up opportunities for sustainable development and increasing the competitiveness of banks.
Leadership without borders: shaping enterprise competitiveness in the global economy
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Oleksandr A. Zadoia; Alisa S. Mahdich
The article explores the strategic role of global leadership in shaping enterprise competitiveness within the modern global economy. The authors analyze the transformation of leadership approaches from local to global levels, driven by deepening international economic integration and the increasing complexity of the business environment. It is argued that traditional leadership models – based on homogeneous cultural contexts and centralized decision-making – are ineffective when managing multicultural, geographically dispersed teams. Modern global leadership requires a fundamental shift in mindset: from operational control to strategic vision, from authoritarian management to collaboration, and from local expertise to intercultural intelligence. The article identifies the key competencies of an effective global leader: cultural intelligence as the ability to recognize and appropriately respond to cultural differences; adaptive communication styles; strategic thinking for synthesizing information from diverse sources; the ability to delegate authority; and fostering an innovative organizational culture. The study provides an in-depth analysis of competitiveness factors in the global economy, shaped by the complex interaction of three key groups: macroeconomic conditions (geopolitical dynamics, trade agreements, currency fluctuations), microeconomic efficiency (innovation, operational excellence, product quality), and digital technologies (big data analytics, artificial intelligence, digital platforms). Particular attention is paid to the role of digital transformation in reshaping the nature of global leadership. The authors show how digital technologies enable new tools for managing distributed teams, accelerating decisionmaking processes, and personalizing customer engagement, while simultaneously demanding new competencies in data management and understanding the potential of artificial intelligence. The findings demonstrate that successful global leaders act as integrators – combining local expertise with global strategy – capable of adapting to diverse cultural contexts and creating synergy among varied teams, thereby turning cultural diversity into a competitive advantage. The study underscores the need for a holistic approach to developing global leadership, one that integrates intercultural competence, strategic thinking, technological literacy, and change management skills. Enterprises that invest in developing these leadership qualities gain significant competitive advantages through greater adaptability to market changes, enhanced innovation capacity, and more effective utilization of global opportunities.
The European Union’s trade policy as an instrument of economic security
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Anatolii O. Zadoia
This article explores the transformation of the European Union’s trade policy in the context of mounting global economic and security challenges. In recent years, the EU has increasingly linked its external trade instruments with broader goals of economic security, industrial sovereignty, and geopolitical influence. The analysis focuses on how trade policy has evolved from a liberal, multilateral orientation towards a more strategic, defensive, and selective approach. Special attention is paid to the development and implementation of trade regulatory instruments such as anti-dumping and anti-subsidy measures, investment screening, export controls on dual-use goods, and the newly introduced Anti-Coercion Instrument. These tools serve to protect strategic sectors—including critical technologies, clean energy, and advanced manufacturing—from unfair foreign practices and from overreliance on third-country suppliers. The article further examines the EU’s efforts to reduce critical dependencies by diversifying its trade and investment partnerships through free trade agreements (FTAs), strategic raw materials cooperation, and connectivity initiatives such as the Global Gateway. The notion of “open strategic autonomy” is analyzed as a conceptual framework that seeks to reconcile the EU’s commitment to open markets with the need to protect vital interests and build resilience in the face of geo-economic disruptions. The study highlights four priority areas of EU trade policy adaptation: expanding rulesbased trade with like-minded countries, ensuring security of supply for essential goods and technologies, strengthening domestic and European value chains, and using trade instruments to promote sustainability and digital transformation. These priorities are contextualized within the broader debate on the EU’s capacity to act as a geoeconomic power amid rising protectionism and strategic competition between major global actors. Ultimately, the article argues that trade policy is becoming an essential pillar of the EU’s economic security strategy. By embedding economic resilience, regulatory sovereignty, and political unity into its external trade framework, the EU aims to reinforce its global position while safeguarding internal cohesion in an increasingly unstable international environment.
Marketing activity tools of medical institutions in the healthcare services market
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Alina Yu. Zhukovska; Oleksandr V. Dluhopolskyi; Oksana F. Lesyk
With the onset of healthcare reform in Ukraine, the healthcare services market has begun to take shape. This market is unique in its nature, as it significantly differs from traditional commercial markets. Patients are not fully equated with buyers, doctors are not conventional sellers, and medical services are not treated as ordinary consumer goods. Unlike other sectors, healthcare is highly regulated, and service provision is subject to strict legislative and ethical constraints. Modern medical institutions in Ukraine function under conditions of dual competition, competing both for patients and for NHSU healthcare guarantee packages. This study aims to improve the theoretical, methodological, and practical foundations of the marketing activities of medical institutions in Ukraine’s healthcare services market. The research is based on systemic and structural approaches, incorporating methods of analysis and synthesis, induction and deduction, generalization, and comparison. These methodological tools allow for a comprehensive study of the marketing landscape in the Ukrainian healthcare sector. The article formulates a modern paradigm of marketing in the healthcare services market, emphasizing the dual nature of competition. It is established that state, municipal, and private medical institutions compete on two levels: for NHSU healthcare guarantee packages and for patients. While the factors of competition at these levels largely overlap, fundamental differences exist. In the competition for NHSU contracts, compliance with clearly defined eligibility criteria plays a decisive role, whereas in the competition for patients, reputation, trust, service quality, and positive feedback become key success factors. The study reveals that marketing tools are predominantly applied at the second level, where medical institutions seek to attract and retain patients. The most widely used and effective marketing strategies identified include digital marketing, content marketing, reputation management, and various cooperation and partnership programs.
Digitization of financial and economic processes in Ukraine
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Mariia O. Huba; Natalia V. Arkhireiska
The article is devoted to the study of the digitalization of financial and economic processes in 2025, its impact on economic development, and the identification of the main problems and prospects. Digitalization is defined as a strategic factor of modernization of the state, which includes the introduction of the latest information and communication technologies into production processes, business management and public administration. The authors investigate how digital tools increase the efficiency of production and the development of the economy as a whole, optimize business processes, reduce administrative costs, promote transparency and quality of public services, and stimulate the development of innovative sectors of the economy. The article analyzes the latest scientific publications and reports, which indicate that a comprehensive approach to digital transformation in the form of a combination of state initiatives, investments in business, the implementation of digital platforms and the use of international experience will ensure increased productivity, competitiveness and integration of the country into the global economy. Particular attention is paid to the impact of digitalization on the economy: increasing the productivity and efficiency of enterprises and state bodies, stimulating innovation, developing startups and the high-tech sector, attracting investment, improving public services and the social sphere, as well as integrating Ukraine into global economic processes. Key problems of digitalization are identified. A set of recommendations is proposed to overcome these problems, including the development of digital education, infrastructure development, improving cybersecurity, adapting legislation and using international experience. The article demonstrates that strategic digitalization is a critically important factor in Ukraine’s sustainable economic growth, increasing its competitiveness at the international level and forming a high-tech sector as a driver of the country’s innovative development.
Strengthening Ukraine’s debt position through the lens of european integration
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Yuliia Y. Verheliuk; Mykhailo O. Hantsiak; Nataliia V. Moskalenko
The article examines an approach to assessing the state of Ukraine’s debt position through the prism of European integration processes. The relevance of strengthening the debt position is substantiated due to the deteriorating dynamics of public debt, its structure, and its negative impact on the country’s financial stability amid a challenging economic situation. The purpose of the article is to highlight the characteristics that define Ukraine’s debt position and to substantiate approaches to its strengthening through the prism of European integration processes. The importance of restructuring Ukraine’s public debt and the necessity of reaching agreements with creditors as key mechanisms for reducing the debt burden are emphasized. The role of credit ratings by international agencies in determining the risks of the country’s debt obligations and their influence on the likelihood of default is also highlighted. Based on this, a comparison of Ukraine’s debt situation with the experience of its improvement in other countries worldwide is conducted. The results confirm the need to develop scientifically grounded approaches to public debt management to strengthen its debt position on the path to integration into the European economic space. Special attention is given to evaluating the factors of debt sensitivity to default, taking into account the structure of Ukraine’s total debt. It is emphasized that restructuring remains the only optimal tool for avoiding default and minimizing socio-economic losses. Issues related to the restructuring efforts already undertaken in Ukraine and their impact on the country’s current debt position are also addressed. The research demonstrates confirm the urgent need for a strategic approach to debt policy to support solvency and realize Ukraine’s integration aspirations amid the ongoing war. The analysis is based on data from international organizations and scientific works, underscoring the importance of adapting to EU standards in public finance management. Furthermore, the article reflects a compelling awareness of the depth of debt problems and the long-term complexity of their resolution.
Communication processes in an enterprise management system: a factor of flexibility and digital transformation
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Viktoriia M. Varenyk; Roman O. Kravtsov; Andrii A. Nedelko
The article explores communication processes in the enterprise management system as a key factor of organizational flexibility and successful digital transformation. According to recent studies, over 70% of companies worldwide have implemented a hybrid work format, leading to a 45% increase in the use of digital tools. In the context of global changes caused by technological progress and the transition to remote and hybrid work formats, effective interaction becomes a critical prerequisite for maintaining competitiveness and achieving strategic goals. Based on a comprehensive analysis of modern scientific publications and an empirical study conducted on a metallurgical enterprise, it was found that hybrid work formats significantly transform internal interaction, creating new challenges that require rethinking traditional communication models. The study, which included staff surveys and stakeholder analysis, as well as document analysis, made it possible to identify the main types of barriers that hinder effective information exchange, in particular information overload, psychological and organizational obstacles. The conducted analysis made it possible to identify the key digital communication tools (such as Microsoft Teams, Telegram, Jira, and Confluence) used by the enterprise and to assess their impact on work efficiency. The survey showed that informal communications and the active use of digital channels prevail at the enterprise, while the smartphone is the main device for receiving work information. The study also revealed that a significant portion of employees feel their opinions are not valued, and the dependence on informal sources of information carries the risk of data distortion. The analysis of meeting planning and execution confirmed the ineffectiveness of spontaneous meetings, which lead to low attendance and lost productivity. The expediency of introducing chatbots and artificial intelligence tools to automate routine requests has been substantiated, which will reduce information processing time and increase overall productivity. It is expected that the implementation of the proposed measures will increase the enterprise’s organizational flexibility and allow it to effectively adapt to modern challenges. The results of the work have practical significance for improving management efficiency, adapting activities to modern conditions, and strengthening relationships with stakeholders in the context of business development in the conditions of digital transformation.
Crisis-responsive smart urban development in ukraine: adaptation of european practices
(Alfred Nobel University, 2025-11-03) Іlona О. Androshchuk; Olha K. Nezghoda
The paper provides the relevance of implementing the crisis-smart concept for the development of Ukrainian cities in the context of a deep transformation of socio-economic processes caused by the war, urbanisation challenges, and the need for post-war recovery. The authors emphasise the importance of adapting European experiences, particularly in the practices of sustainable urban infrastructure management, digitalisation, and innovative development. The object of the study is the city of Kropyvnytskyi, serving as an example of a regional centre with limited resources that has the potential to implement smart solutions through partnership with its German twin city, Krefeld. The paper analyses the elements of the SMART KREFELD concept and suggests ways to adapt them to Ukrainian conditions, taking into account local challenges, the level of digital infrastructure, the potential of the IT sector, and the transparency of local government. The methodological basis of the study is grounded in comparative analysis, case studies, graphical data representation, and analysis of open sources. The authors conclude that twinning partnerships are effective as a mechanism for accelerating the implementation of European practices and suggest areas for further research, including the development of key performance indicators and financial instruments for implementing the Smart City concept in Kropyvnytskyi.
Improvement of internet marketing tools in communication activities of the IT center to attract customers
(Alfred Nobel University, 2025-06-02) Svitlana S. Yaremenko; Iryna V. Taranenko; Valentyna M. Shevchenko; Yeva S. Kurochkina
The article examines modern approaches to the use of internet marketing tools in the communication activities of an IT educational center. The study analyzes the key digital communication channels, including social media marketing (SMM), email marketing, targeted advertising, SEO optimization, and content marketing. It explores how these tools influence customer acquisition, brand recognition, and corporate image formation. The research identifies critical challenges such as low audience engagement, insufficient personalization of marketing communications, and the lack of effective integration between various communication channels. The study provides a comparative analysis of different digital marketing tools, identifying their strengths and weaknesses in the context of the educational sector. The research highlights gaps in the current communication strategies of the IT educational center and proposes recommendations to enhance their effectiveness. The suggested improvements include a stronger focus on video content to increase audience engagement, refinement of advertising campaigns tailored to specific audience needs, content optimization strategies, personalization of email marketing, and improvements in SEO optimization. Additionally, the study explores the role of user behavior analytics in refining marketing decision-making processes and ensuring better communication efficiency. By implementing the proposed recommendations, the IT educational center is expected to significantly improve its marketing communication effectiveness, increase customer engagement, and enhance lead conversion rates. The findings of this research offer valuable insights not only for educational institutions but also for commercial organizations seeking to leverage internet marketing tools for sustainable audience engagement and competitive market positioning. Furthermore, the study emphasizes the importance of integrating realtime data analysis to monitor customer interactions, optimize digital advertising investments, and develop more responsive communication strategies. Adopting a data-driven and strategic approach will enable businesses to strengthen customer relationships, maximize digital reach, and achieve long-term growth in an increasingly competitive online environment. In conclusion, internet marketing serves as a vital component of modern business strategies, enabling enterprises to establish stronger connections with their target audiences and enhance communication effectiveness. The study highlights the necessity for continuous adaptation to technological advancements and market dynamics to maximize the impact of digital marketing efforts. Future research may focus on the application of artificial intelligence and automation in internet marketing to further enhance customer engagement and optimize marketing performance.
Development of corporate social responsibility in the banking sector of EU countries
(Alfred Nobel University, 2025-06-02) Vladyslav A. Cherniavka; Nataliia I. Versal
The activities of banking institutions are undergoing significant transformations under the influence of the growing role of sustainable development and corporate responsibility to society, highlighting the importance of implementing the concept of corporate social responsibility (CSR). This challenge is a key focus for the banking systems of European Union countries, considering the plans of EU government bodies to achieve climate neutrality and build a sustainable society. The article explores the essence of CSR, its regulatory and legal framework, and provides an overview of the key factors influencing its development in the banking sector of European Union countries. The article aims to assess the impact of internal financial and non-financial, external regulatory and macroeconomic factors on the development of CSR in banks of the EU countries. The article provides insights into the development of EU legislation on implementing CSR in the banking business. It determines that the basis of regulatory and legal acts on this issue are international standards (ISO:26000) and regulatory and legal acts adopted by the highest legislative bodies of the EU (Directive on Non-Financial Reporting 2014/95/EU, Action Plan on Human Rights and Democracy 2020-2027, Taxonomic Regulation EU 2020/852), which are also universal for non-financial corporations. The study used the Heckman twostage model to identify factors influencing the development of CSR in European banks and their profitability. In the process of forming the statistical sample, a sample was formed based on 69 out of 111 banks from 15 EU countries based on 2023 data, which are under the direct supervision of the ECB and which were assigned ESG ratings by leading rating agencies. The results of the statistical analysis revealed that the development of CSR is influenced by both internal financial and non-financial, as well as external regulatory and macroeconomic factors, and it was also substantiated that the implementation of the CSR system in banks is possible provided that the required level of profitability is maintained. The results of the work have practical significance for increasing the efficiency of management of banking institutions, adapting their activities to modern challenges and strengthening relations with stakeholders not only in the context of the banking sector of EU countries, but also for the development of Ukrainian banking business in the context of economic and political integration.
Adaptive management system of supply chain in a manufacturing enterprise
(Alfred Nobel University, 2025-06-02) Ievgen Pirkovets
This article presents a system for enhancing adaptive management through the integration of fuzzy logic decision-making system in backed by blockchain supply chain smart-contracts of an enterprise. The system utilizes blockchain’s immutable ledger and smart contracts to automate key processes such as manufacturing processes, inventory management, and regulatory compliance, thus addressing issues like communication gaps, delays, and counterfeit risks. However, the inherent rigidity of blockchain systems in adapting to dynamic manufacturing environments prompts the incorporation of fuzzy logic. Fuzzy logic offers a solution to this limitation by enabling more nuanced decision-making through the processing of uncertain or imprecise data. The article details the integration of fuzzy logic with blockchain, wherein fuzzy inference systems (FIS) are employed to evaluate and interpret operational data under variable conditions. This combination allows for adaptive responses to supply chain disruptions, such as supplier delays or inventory shortages. The fuzzy logic system applies rules to determine the optimal course of action, which is then executed through blockchain-based smart contracts. Key advancements include the development of a modified smart contract framework that uses fuzzy logic to adjust supply chain parameters dynamically. For example, supplier reliability is assessed using fuzzy membership functions, leading to adjustments in pricing and supply quantities based on real-time evaluations. This approach enhances the flexibility and responsiveness of manufacturing operations, ensuring that decisions are based on comprehensive data analysis rather than static rules. The proposed system provides a robust solution for managing production processes amidst fluctuating conditions, combining the transparency and security of blockchain with the adaptive capabilities of fuzzy logic. This integration aims to optimize production efficiency and maintain operational continuity in the face of unpredictable challenges.
Система управління персоналом торговельного підприємства та її ефективність (укр. мовою)
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-06-02) Оголь О.В.; Павлова В.А.
В статті розглядаються питання, пов’язані з дослідженням ключових факторів формування системи управління персоналом торговельного підприємства. Основною ідеєю роботи є виділення характеристик сучасних систем управління персоналом та визначення їх типів залежно від особливостей сфери діяльності суб’єкта господарювання, а також побудова моделі вибору ефективної системи управління кадровим потенціалом в торгівлі. У ході дослідження виділено у якості вирішального фактора сталого економічного зростання стан ринку праці з відповідною пропозицією гідної праці та її оплати. Розглянуто тренди сучасного ринку праці, проаналізовано їх ТОП-5. Визначено динаміку кількості суб’єктів господарювання секції G (оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів) в Україні й Дніпропетровській області і частки товарообороту Дніпропетровської області в обороті роздрібної торгівлі України у 2014-2023 рр. та її характер. Встановлено вплив стану ринку праці на вибір системи управління кадрами підприємств досліджуваного виду економічної діяльності, охарактеризовано особливості вибору системи управління персоналом торговельного підприємства, виділено критерії визначення ефективної системи. Запропоновано три основні системи управління у сфері торгівлі: система управління персоналом з єдиного центру: процесно-орієнтована система управління персоналом; інтегрована система управління персоналом. Надано характеристики кожної з систем управління персоналом. Їх порівняння стає підгрунтям вибору найбільш доцільної для торговельного підприємства залежно від специфіки його діяльності та категорії. Наведено визначення ефективної системи управління персоналом торговельних підприємств як комплексу елементів та дій, що забезпечують високий рівень задоволеності працею й підвищення продуктивності працівників. Виділено підходи до формування ефективної системи на підставі вибраних функціональних підсистем, етапів її створення та оцінювання. Запропоновано модель вибору ефективної системи управління персоналом торговельного підприємства. Охарактеризовано вплив впровадження автоматизації та цифрових рішень в управління персоналом підприємств сфери торгівлі на ефективність системи.
Цифрові навички та компетенції в Україні та Європі: виклики та перспективи (укр. мовою)
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-06-02) Магдіч А.С.; Задоя О.А.
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану рівня цифровізації в Україні та проведенню порівняльного аналізу з аналогічними тенденціями в країнах Європи. Для проведення порівняльного аналізу рівня цифрових навичок в Україні та країнах Європейського Союзу були розглянуті такі ключові показники: доступ до мережі Інтернет, користування е-послугами та досвід онлайн-купівлі. Визначено, що в Україні відсоток населення із базовим рівнем цифрових навичок і рівнем вище базового складає майже 60%, що цілком співставно із середнім показником по Євросоюзу і значно перевищує показники країн Центральної та Східної Європи. Україна досягла значного покращення в доступі до Інтернету, де рівень доступу в 2023 році досяг 93,8% серед дорослого населення, що є наближеним до середнього показника ЄС, який становить близько 93%. Проте, порівняно з більш розвиненими країнами Європи, де доступ до Інтернету в більшості держав-членів ЄС перевищує 90%, а в Західній та Північній Європі навіть досягає 98%, Україна стикається з певними бар’єрами, такими як недостатній рівень цифрових навичок у значної частини населення та обмежений доступ до інфраструктури в деяких регіонах. Порівняння статистичних даних щодо використання електронних послуг в Україні та країнах Європи демонструє, що в Україні використання електронних послуг значно відстає від європейських стандартів: лише 39,2% населення користується онлайн-сервісами, що значно нижче за рівень у ЄС (70%). Основною причиною, чому українці не використовують онлайн-послуги, є відсутність потреби (86,8%), що свідчить про недостатнє поширення інформації та досвіду. Онлайн-шопінг в Україні та Європі демонструє схожі тенденції зростання, зокрема серед молоді та в популярних категоріях товарів, таких як одяг і товари для дому. Проте частка онлайн-покупців в Україні все ще нижча, ніж у більшості європейських країн. Основними викликами та бар’єрами як для України, та і для ЄС є розрив між поколіннями, відмінності у доступі до технологій та Інтернету між бідними та заможними верствами населення, нестача спеціалістів у сфері ІКТ, різниця у доступі до цифрового навчання між сільськими та міськими районами, питання фінансування програм цифрової освіти, підтримка з боку урядів та приватного сектору.
Європейський ринок праці: виклики, структурні зміни та вплив міграційних процесів (укр. мовою)
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-06-02) Лимонова Е.М.; Ключник Р.М.
У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку ринку праці в країнах Європейського Союзу, зокрема структурні зміни зайнятості, викликані цифровізацією, старінням населення, екологічним переходом та міграційними процесами. Досліджено основні проблеми ринку праці, такі як дефіцит кваліфікованих кадрів у високотехнологічних секторах, невідповідність навичок працівників сучасним вимогам роботодавців та зростання кількості вакансій, які залишаються незаповненими. Особливу увагу приділено ролі міграції, зокрема впливу українських біженців на європейський ринок праці. Проаналізовано як позитивні аспекти залучення трудових мігрантів до економіки ЄС, так і виклики, пов’язані з їхньою інтеграцією, визнанням професійних кваліфікацій та конкуренцією за робочі місця. Підкреслено, що мігранти часто стикаються з важкими умовами на шляху до Європи, включаючи небезпеки, пов’язані з незаконними міграційними маршрутами. Деякі країни явно чи приховано сприяють потраплянню мігрантів на територію ЄС. Наведено приклад острова Лампедуза, який уже протягом кількох років є місцем гуманітарної кризи, де мігранти проживають без належних умов. Розглянуто деякі правові проблеми, пов’язані з прибуттям мігрантів у країни ЄС. Зазначено, що європейські країни продовжують працювати над вирішенням цих проблем, розробляючи різні політичні рішення та стратегії управління міграцією та інтеграції мігрантів у суспільство. У роботі також висвітлено динаміку змін у сфері зайнятості в різних галузях економіки ЄС за останнє десятиліття. Особливу увагу приділено політичним наслідкам міграційних процесів. Наведено приклади євроскептичних партій, які підтримують обмеження міграції. Результати дослідження підтверджують необхідність гнучкої адаптації ринку праці до сучасних викликів, зокрема через реформування освітніх програм, розвиток механізмів перекваліфікації працівників, стимулювання мобільності робочої сили та впровадження ефективних стратегій інтеграції мігрантів.
TRENDS IN DIGITAL ECONOMIC DEVELOPMENT AND VIRTUAL BUSINESS MOBILITY
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-06-02) Краус К.М.
Сучасні перетворення в економічних відносинах у світі відзначаються інноваційністю, цифровізацією, орієнтацією на знання та екологічність, мережевість звʼязків. З метою виявлення і оцінки рівня впливу цифрових змін на соціальноекономічні сторони життя суспільства та мобільність бізнесу у статті охарактеризовано ступінь поширення різноманітних передових технологій та мережі Інтернет у світових масштабах. Задля цього проаналізовано динаміку зміни окремих соціальнодемографічних показників у світ з позиції доступності та поширеності використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, пристроїв та мереж у 2014, 2017, 2021 і 2024 роках. Виявлено, що цифрова трансформація проявляється не тільки у нарощенні кількості активних користувачів Інтернету, але й зміні їх поведінки у віртуальному світі. Ретроспективний огляд стану окремих соціально-демографічних показників у світових масштабах під впливом використання сучасних ІКТ, пристроїв та мереж в останньому десятилітті засвідчив, що швидкими темпами зростає кількість абонентів мобільного звʼязку (у 2014 році їх було 3,63 млрд осіб, а у 2024 році вже 6,61 млрд осіб) та зареєстрованих користувачів соціальних мереж (5,04 млрд осіб на початку 2024 року проти 2,06 млрд осіб у грудні 2014 року). Це є свідченням того, що цифрова ера переносить життя і діяльність людини із реального у віртуальний світ. Виявлено, що такі тенденції полегшують комунікацію між рідними, співпрацю з колегами та партнерами, взаємодію з органами державної влади тощо. Разом з тим, віртуальний світ зменшує адаптивність людини до реального зовнішнього середовища та його викликів. Виявлено звʼязок між рівнем цифрових змін у країні та економічним добробутом членів її суспільства. Для цього здійснено моніторинг динаміки зміни ВВП на душу населення в окремих країнах світу із найвищим рівнем та в Україні у 2021 і 2024 роках. Лідерами за згаданим показником у 2024 році є Ірландія, Сінгапур, Швейцарія, ОАЕ та Норвегія, що демонструють дотримання принципів сталого розвитку, цифрової трансформації, інноваційної активності, інституційних змін, розвитку людського капіталу, екологічності, доступності та інклюзивності, віртуальної мобільності бізнесу. Зроблено висновок про те, що сучасні технології спроможні забезпечити зміцнення конкурентної спроможності економіки країни та окремих її бізнес-структур, формування цифрового суспільства, розширення доступу громадян до цифрових послуг і сервісів, створення інклюзивного і багатофункціонального цифрового простору для швидкої та легкої взаємодії всіх учасників економічних відносин.
RESEARCH OF PROBLEMS AND OPPORTUNITIES OF USING PEOPLE-CENTERED HR-MANAGEMENT IN SECURITY-ORIENTED MANAGEMENT STRATEGIES OF MODERN ORGANIZATIONS
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-06-02) Зачосова Н.В.
Встановлено, що людський фактор є визначальним для ефективного безпеко орієнтованого управління, а на стратегічному часовому горизонті важливими параметрами успіху організації є рівень якості її кадрового ресурсу та його лояльності та відданості цілям компанії, підвищити які можна шляхом людиноцентрованого HR-менеджменту. Доведено, що під час запровадження людиноцентрованого управління персоналом, менеджменту організацій варто сфокусуватись на можливостях фінансового задоволення потреб працівників через систему оплати праці, матеріальних стимулів і бонусів, а також анонсувати можливості та умови кар’єрного зростання, із конкретизацією кожного етапу руху кар’єрною траєкторією та вимог до компетенцій працівника для переходу з етапу на етап. Виявлено, що серед нематеріальних мотивів звільнення персоналу з українських компаній на першому місці опинилася тривала відсутність кар’єрного зростання. В основі людиноцентрованого менеджменту мають перебувати інструменти задоволення економічних потреб працівників і їх професійних амбіцій. Зроблено припущення, що принципи людиноцентрованого управління в українських компаніях можуть бути основою для розробки winwin стратегій їх діяльності – працівники отримають гарантії стабільної зайнятості, індивідуальної економічної безпеки через механізм своєчасної виплати конкурентоспроможної та справедливої заробітної плати, можливості розширення меж свого інтелектуального потенціалу та матеріального благополуччя, професійного зростання та розвитку – організації отримають довготривалий економічний ефект та стратегічні конкурентні переваги від використання якісного кадрового ресурсу, що здатний до самоуправління та адаптації до умов навколишнього середовища та дбає про потреби та інтереси компанії, як про свої власні. Стратегічні орієнтири забезпечення кадрової безпеки організацій у системі управління їх економічною безпекою на засадах людиноцентрованого HRменеджменту мають бути сфокусовані на постійному навчанні персоналу правилам безпеко орієнтованої поведінки; розвитку у працівників здатності ідентифікувати ризики та реагувати на них; налагодженні каналів безбар’єрної комунікації; формуванні кадрового резерву персоналу; модернізації кадрової політики; досягнення мінімального рівня кадрових ризиків.
THE EFFECTIVENESS OF PROTECTIONISM: HISTORICAL EXPERIENCE AND ECONOMIC CONSEQUENCES
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-06-02) Буряк А.В.
Це комплексне дослідження вивчає різноманітні наслідки та складну історію впливу протекціоністської політики на торгівлю та економічний розвиток. Стаття ретельно описує підйом протекціонізму як економічної політики, що періодично застосовується під час вразливих фаз національного економічного спаду, простежуючи його походження від меркантилістських практик європейських світових держав XVI та XVII століть. Основи цієї політики були сформовані взаємопов’язаною логікою державного регулювання зовнішньої торгівлі, спрямованого на захист економічного добробуту країни від міжнародної конкуренції. Одним із головних прикладів розглядається Тарифний акт Смута-Хоулі 1930 року, який пропонується як показовий випадок історичних наслідків агресивної протекціоністської політики. У статті аналізується прийняття цього законодавства, яке запровадило тарифи та мита на понад 20 000 імпортних товарів, що спровокувало введення заборон та обмежень на торгівлю з боку Канади, Великої Британії та Німеччини. Ланцюгова реакція таких торговельних обмежень у вигляді штрафних тарифів призвела до найнижчої точки в історії торгівлі, коли обсяг світової торгівлі впав на 66% з 1929 по 1934 рік, швидко перетворивши те, що могло бути просто економічним спадом, на Велику депресію. Статистика торгівлі за цей період, зокрема падіння американського імпорту з Європи з 1929 по 1932 рік, демонструє, наскільки катастрофічними можуть бути наслідки протекціоністської політики. Незважаючи на ці історичні застереження, стаття показує, що сучасні держави продовжують впроваджувати протекціоністські заходи, часто нехтуючи економічними уроками минулого заради короткострокових політичних переваг. Дослідження пропонує глибокий порівняльний аналіз сучасних протекціоністських програм, таких як програма “Америка понад усе” у США, китайська промислова програма “Зроблено в Китаї 2025” та індійська ініціатива “Зроблено в Індії”. Через ретельне перехресне порівняння ключових економічних показників, зокрема зростання ВВП та рівня зайнятості з 2016 по 2023 рік, дослідження оцінює ефективність цих різних протекціоністських стратегій з огляду на їхні заявлені цілі. Результати дослідження свідчать про те, що хоча захист певних галузей може допомогти їм на короткий час, це не є ефективною стратегією в довгостроковій перспективі. Зазвичай така політика має зворотний ефект і послаблює економіку в цілому, що суперечить бажаним цілям держав. Це доповнює дискусію про баланс між відкритістю ринків та захистом внутрішнього виробництва, особливо в сучасному глобалізованому світі.

Переглянути

Нові надходження