Кафедра глобальної економіки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Аналіз конкурентоспроможності України: проблеми та перспективи євроінтеграції(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Олександр Анатолійович; Новіков, Артем МаксимовичУ статті проведений аналіз конкурентоспроможності України, виявлені проблеми та окреслені перспективи і наслідки євроінтеграційних прагнень держави. Проведений ретроспективний огляд розбудови економічної моделі країни задля оцінки ефективності впровадження реформ та визначення помилок, що вплинули на місце та роль вітчизняної економіки на світових ринках товарів та капіталу. Це дозволило виокремити певні порівняльні характеристики з основними теоріями міжнародної торгівлі та міжнародних інвестицій. Було зазначено, що невдалі спроби швидкого трансформування від командно-адміністративної економіки до змішаної ринкової системи призвели до втрати індустріального потенціалу та, відповідно, негативно вплинули на структуру зовнішньоторговельних зв’язків та інвестиційний клімат, що в свою чергу призвело до падіння рівня конкурентоспроможності України. Поряд з цим аналіз ключових показники соціально-економічного розвитку вказує на певні позитивні зрушення в період 2002-2012 рр., що відобразилося на динаміці зростання ВВП, збільшенню вхідних інвестиційних потоків, стабілізації інфляції на таргетованому рівні та в цілому на покращені добробуту суспільства. Однак невизначеність та постійна зміна вектору економічної інтеграції разом зі зміною влади призвели до погіршення економічного стану держави та унеможливили стійке економічне зростання. Період пожвавлення ділової та інвестиційної активності в постковідний 2021 рік змінився глибокою кризою з початком війни. Водночас прагнення нашої держави приєднатися до європейської спільноти все ж таки дало потужний поштовх для реалізації та впровадження інноваційних реформ, які дозволили навіть під час ведення військових дій досягти певного успіху в напрямку діджиталізації, розвитку інфраструктури, подальшого впровадження реформування освітнього, медичного та соціального напрямків. Наразі Україна на шляху євроінтеграції долає нелегкий шлях трансформації своєї економічної системи до вимог та цінностей ЄС. Нашій країні спільно з Євросоюзом потрібно вирішувати питання трудової міграції та біженців, впровадження безмитного режиму для вітчизняних товарів, створення безпечного інвестиційного клімату та ін. І не завжди у виборі інструментів вирішення цих питань спостерігається єдність в країнах ЄС. Україні потрібно використовувати свої переваги у логістичній сфері, географічному розташуванні, трудових та природних ресурсах, розбудовувати індустріальний напрямок, впроваджувати сучасні технології, поліпшувати свою енергонезалежність та приймати активну участь в інтеграційних процесах. Знаходження компромісів та політична воля дозволять Україні провести вдале реформування соціально-економічної моделі та стати повноправним членом ЄС.Документ Відновлення конкурентоспроможності України в глобальній економічній системі(ДВНЗ УДХТУ, 2024) Задоя, Олександр АнатолійовичСучасний світ побудований на економічних взаємозв’язках, які в свою чергу виступають раціональною реалізацією міжнародного поділу праці. В цьому контексті беззаперечно головною ціллю бідь-якої національної економіки або регіональної економічної системи є прагнення досягти якомога вищого ступеню конкурентоспроможності на тлі динамічних процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства. Агресія росії та початок повномасштабної війни значно вплинули на стан конкурентоспроможності України на міжнародних ринках. Проведений аналіз складових показників розрахунку індексу конкурентоспроможності вказав, що в якості орієнтиру потрібно брати не зміни відносно попереднього року – цього вже недостатньо в динамічно зростаючому світовому економічному середовищу – а брати до уваги показники, які є характерними для нашого регіону. В роботі відзначено, що найбільше відставання спостерігається в показниках фінансового сектору та макроекономічній стабільності. Зрозуміло, що ці позиції тісно пов’язані. Тому рекомендовано в першу чергу приділяти увагу оздоровленню саме цих напрямків. Але для динамічного шляху подолання кризи та відновлення конкурентоздатності нашої держави необхідні також зусилля і в приватному секторі та суспільстві. Лише поєднання трьох важелів соціально-економічної системи – держава, підприємництво, громадяни – ми зможемо досягти стійкого економічного розвитку та зайняти гідне місце в глобальній економічній системі.Документ Аналіз динаміки ПІІ Польщі в контексті відмінностей від загального стану інвестиційної активності в ЄС та світі(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Олександр Анатолійович; Дмитрієв, Владислав ЮрійовичВ роботі визначені основні аспекти процесу міграції капіталу на глобальному рівні, а саме розглянуті та проаналізовані тенденції функціонування міжнародної інвестиційної діяльності на прикладі аналізу обсягів та динаміки прямих іноземних інвестицій в світі, ЄС та Польщі. На основі проведеного дослідження, висвітлено параметри коливань інвестиційної активності в визначених регіонах, прослідковано напрямки ПІІ та вказано на відмінності в об’єктах інвестування протягом 2002-2022 рр. Застосування методології кореляційного аналізу дозволило виявити тісний зв’язок між показником накопиченого фонду вхідних ПІІ та ВВП ПКС на душу населення на прикладі Польщі, що в поєднанні з аналізом динаміки зростання реального ВВП країни дає підстави стверджувати про достатньо стійку модель, яка спрямована на динамічний економічний розвиток.Документ Конфліктогенез економічного циклу(ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», 2024) Задоя Анатолій ОлександровичДокумент DETERMINING THE IMPACT OF VIRTUAL WATER SCARCITY RISK ON THE GLOBAL FOOD CRISIS 2022 AS A RESULT OF HOSTILITIES(Eastern-European Journal of Enterprise Technologies 1/13 ( 121 ) 2023, 2023) Fedulova, S., Zadoia, A., Shkura, I., Komirna, V., Savchenko, M.The object of this study is the process that forms conceptual foundations for managing the impact of virtual water deficiency risks on the global food crisis. The main idea of the study focuses on determining the consequences of the global food crisis in the world under the influence of a significant reduction in virtual water exports from Ukraine to agri-food markets. It is determined that most likely, in the context of the replacement of Ukrainian exports of grain and agricultural products as a result of Russian aggression in Ukraine, the countries of the world will resort to new ways of obtaining effective imports of virtual water from other countries. The study proved that rapid structural changes in the economies of the countries of the world and the reorientation of their national economies towards the development of the agricultural sector under modern conditions of global uncertainty would inevitably lead to certain consequences. Namely, either to the fall in the growth rate of national economies, or to the state of the "bifurcation explosion" with the subsequent dispersion of possible states of development. The proposed scientific and methodological approach to assessing the sustainability of the systemic development of the territory over time for water-intensive regions makes it possible to take calculated decisions at the national level regarding the scale and prospects for the development of economic activities in the state. The described theoretical and methodological foundations of the interdependence of water and food security and the developed fundamental provisions of the economies of countries under the conditions of the global food crisis and the risk of a shortage of virtual water will create the following opportunities. Specifically, they enable state authorities to assess the depth of the specified crisis in the world and its consequences for all countries in 2022–2023. Such an understanding creates the conditions for making effective decisions on the volume of import of virtual water in a particular countryДокумент SRI AND ENERGY TRANSFORMATION ON THE WAY TO SUSTAINABLE COMPETITIVENESS(АКАДЕМІЧНИЙ ОГЛЯД. 2023. № 1 (58), 2023) SHKURA, I., FEDULOVA, S.Russia’s war against Ukraine turns into a challenge for the whole world. The full scope of consequences is difficult to assess now, but some of them have been already clear. As a result, the world economy is under exposures of inflation, disruptions on GDP growth, food and energy crises and further supply-chain pressures. Energy prices volatility adds uncertainty to the whole system of socio-economic relations. Energy turns into a weapon against the world stability. The paper concentrates on the idea that current situation in the energy sector calls for a prompt response to challenges, including the war consequences. That, in turn, requires sustainable and responsible investment (SRI) and financial innovations for the immediate energy transformation, which is an essential element of the sustainable competitiveness of countries. The research is aimed at studying interconnection between SRI and energy transformation on the way to sustainable competitiveness. The processes on the global energy market were investigated and the main weak points which are sources of risks for the world economy were defined. Three significant energy-related weak points which turned into risks for the world are highlighted: the level of dependency from imported gas (for European countries dependency from Russian gas in particular); energy prices volatility; energy structure (nonrenewable vs renewable). The governmental approaches in the energy transformation sphere, which are caused by the combination of energy security issues and climate ambitions, were generalized. The paper contains an assumption about correlation between SRI and countries’ sustainable competitiveness. This hypothesis is confirmed using correlation analysis (biserial correlation) for five countries (Germany, the USA, Canada, Australia and Japan). Strong relationship between these variables is shown. This allows to make a conclusion that increasing of SRI volumes in general and clean energy projects in particular are the predominant conditions for the sustainable competitiveness of the country, which is oriented to the long-term prospective and based on effective usage of all available sources, including energy, fast transformation of energy systems to the renewable sources.Документ БАГАТОВИМІРНА ПОТОЧНА СВІТОВА КРИЗА ПРОТИ КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІКРИЗИ(НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2023, № 1, 2023) ФЕДУЛОВА С.О.Резюме. Стаття присвячена найактуальнішим питанням дослідження багатовимірної поточної світової кризи та концепції полікризи. Ключовою ідеєю статті є визначення сутності багатовимірності поточної світової кризи та її впливу на подальший світовий розвиток. У статті визначено, що сучасні кризові потрясіння варто описувати з позиції багатовимірної поточної світової кризи, а не з позиції катастрофічної полікризи. Запропоноване дослідження розкриває сутність багатовимірної поточної світової кризи через фактори геополітичної напруженості; глобальні кризи, що утворилися під дією зазначених факторів і глобальні ризики. Факторами геополітичної напруженості визначено такі: війна в Україні; напруженість між США та Китаєм; пандемія Covid-19; зміна клімату. Зазначено, що складні та значною мірою невизнані причиново-наслідкові зв’язки між світовими економічними, соціальними та екологічними системами можуть призвести до того, що чимало ризиків стануть критичними майже одночасно. У статті актуалізовано, шо найсерйознішим безпосереднім ризиком є криза вартості життя. Визначено, що багатовимірна поточна світова криза має ознаки нелінійності розвитку, і не можна остаточно стверджувати, що всі глобальні ризики взаємопов’язані та можуть призвести до глобальних катастрофічних наслідків. У цьому контексті прості, фрагментовані та орієнтовані на кризу підходи є неефективними та часто створюють коло нерозв’язаних проблем.Документ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН: МЕЖІ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ПРАВА(ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО № 6 / 2023, 2023) ФЕДУЛОВА С. О., БЕРЕЗА О. Д.,Робота присвячена дослідженню проблеми визначення меж використання джерел права при регулюванні міжнародних торговельних відносин. Питання правового регулювання торговельних відносин особливо гостро постало у ХХ столітті через зростаючу глобалізацію в світі. Іншим завданням правового регулювання торговельних відносин можна визначити спробу протиставити взаємовигідну конструктивну взаємодію загарбницьким війнам. Дослідження наводить характеристику джерел міжнародного торговельного права та показує ієрархічну черговість застосування зазначених джерел. В статті наводиться відповідність між типом джерела та наявним прикладом. Описано місце договорів і звичаєвого права в системі джерел міжнародного права та акцентовано увагу на тому, що звичай може регулювати відносини, що не були передбачені договором. Дано характеристику актам, що відносяться до так званого «м’якого права», або «soft law». При цьому, зазначається, що держави або суб’єкти приватного права не несуть відповідальності за невиконання актів м’якого права, проте більшість дотримаються їх, так як цього вимагають економічні інтереси. В дослідженні зазначається, що відкритим залишається питання взаємодії, взаємовпливу та першості міжнародного та національного права. З одного боку, національне право є самостійним джерелом міжнародного права, з іншого боку, це не означає його незалежності від міжнародного права. Визначено, що в умовах зростаючої глобалізації в подальшому необхідно, щоб національні політико-правові системи формувались як частина єдиної світової системи права. Зроблено висновок, що основними і найважливішими джерелами є міжнародні договори і звичаєве право через специфічність і докладність питань, які вони можуть регламентувати, а національне торговельне право необхідно приводити у відповідність з міжнародним. Аргументовано, що прозорі, зрозумілі правила торгівлі пожвавлюють економічні відносини між суб’єктами міжнародної торгівлі і, як наслідок, призводить до росту добробуту.Документ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЦІЛЯМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ(European Vector of Economic Development. 2023. № 2 (35), 2023) ФЕДУЛОВА С.О.Робота присвячена визначенню майбутнього каркасу енергетичного розвитку світу в нових геостратегічних реаліях, що пов’язані з військовими конфліктами в світі та проблемою глобального потепління. У дослідженні розглянуто новітні тенденції в забезпеченні досягнення глобального нульового чистого викиду парникових газів до 2050 р. та зусиль з декарбонізації. Визначено, що війна в Україні стала каталізатором енергетичного переходу в світі. Зазначається, що для досягти кліматичних цілей необхідно збільшити виробництво ядерної енергії в тричі до 2050 року. Дане положення зафіксовано в декларації про потрійну ядерну енергію на Конференції ООН зі зміни клімату в Дубаї у 2023 р. Також в статті зазначається, що енергія водню є однією з технологій чистої енергії та має велике перспективне значення, хоча інфраструктура, що пов’язана з використанням цього енергетичного ресурсу наразі є дуже дороговартісною. Дослідження акцентує увагу на необхідності забезпечення балансу між цілями сталого розвитку, конкурентоспроможністю та енергетичною безпекою. Актуалізується увага на безпечних ланцюгах постачання та доступу до енергії і питаннях стабільності ринку. В статті визначено, що в нових геостратегічних реаліях концентрується увага на тому, що конкурентоспроможність необхідно розглядати через призму «зеленої конкурентоспроможності». Спільне вирішення питань сталого розвитку, конкурентоспроможності та енергетичної безпеки має важливе значення для побудови стійкої економіки в нових геостратегічних реаліях, що пов’язані з військовими конфліктами в світі та проблемою глобального потепління. В роботі подано логіку формування майбутнього каркасу енергетичного розвитку в світі у нових геостратегічних реаліях з визначення концептуального базису та технологічного забезпечення енергетичної безпеки та конкурентоспроможності національної економіки. При цьому, енергетична безпека має вирішальне значення для підтримки економічної стабільності та досягнення цілей сталого розвитку. Ключові слова: енергетична безпека, сталий розвиток, безвуглецева економіка, конкурентоспроможність, технології чистої енергії, військова агресія JEL classification: О13, О14, P28, Q56, Q57Документ Архітектура європейської безпеки: нові виклики та загрози(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024-02-28) Задоя А.О., Федулова С.О., Ключник Р.М.У цьому посібнику містяться навчальні матеріали для вивчення різних аспектів сучасних проблем європейської безпеки. Курс містить три модулі, у яких розкриваються можливі напрямки перебудови архітектури європейської колективної безпеки під впливом нових викликів, пов’язаних перш за все з російською агресією проти України, модифікація відносин між США та ЄС, які пов’язані з реалізацією ідеї європейської безпекової автономії, а також шляхи розв’язання чи не найскладніших безпекових питань сучасності: продовольчої та енергетичної безпеки. Виклад насичений цікавим фактичним матеріалом та подається у зручній для сприйняття формі. До кожної теми додається перелік проблемних питань, які можуть стати основою для виконання індивідуальних дослідницьких проєктів. Призначено для усіх тих, хто цікавиться питаннями міжнародної безпеки та хоче розуміти ті виклики та загрози, які перед нею виникають.Документ ПОТЕНЦІАЛ ВОДНЕВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВИЙ РОЗВИТОК(НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ, 2024) ФЕДУЛОВА С.О.Резюме. У статті розглянуто питання виробництва водню та формування його собівартості як рішення світо- вих енергетичних проблем. Головна ідея статті зосереджена на дослідженні потенціалу водневої економіки для досягнення цілей Паризької кліматичної угоди та декарбонізації багатьох секторів викидів. Дослідження розкриває та описує головні шляхи виробництва сірого, синього та зеленого водню і пов’язані з ними про- блеми зниження собівартості одного кілограма водню. Водень є універсальним енергоносієм як за спосо- бом його виробництва, так і за кінцевими продуктами, які він може виготовляти. У статті описано функціо- нування регіональних ринків водню з чинними ланцюгами створення вартості. Визначено й обґрунтовано головні характеристики торгівлі воднем в епоху енергетичного переходу. Вуглецемісткість є ключовою ха- рактеристикою торгівлі воднем. Однією з поширених проблем, що пов’язані з електролізом, є споживання води, яка використовується як сировина. Отже, вода є ще одним важливим ресурсом у виробництві водню. Визначено, що не передбачається ситуації, коли споживання води стане головною перешкодою для розши - рення використання відновлюваного водню. У дослідженні обґрунтовано, що вартість зеленого водню зни- зиться до 2030 р. через зниження вартості електроенергії та очікуване зниження вартості електролізерів. Постійні технологічні інновації та економія на масштабі, імовірно, також сприятимуть зниженню ціни. Вчені прогнозують, що до 2050 р. вартість зеленого водню буде навіть нижчою, ніж блакитного водню. Водень може забезпечити декарбонізацію багатьох секторів викидів. Причому роль регулювання викидів вуглецю життєво важлива для підвищення привабливості водневих технологій для інвесторів. Ключові слова: воднева економіка, низьковуглецевий розвиток, декарбонізація, електроліз, водень, собівартість.Документ Basic principles of building European collective security: the need for transformation(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя Анатолій ОлександровичThe study is devoted to the analysis of the basic principles on which the system of collective European security is built. It was found that most of these principles cannot be implemented effectively enough in modern conditions. The Russian aggression against Ukraine dealt a devastating blow to these principles. It has been proven that the system of European collective security needs not only its improvement, but the replacement of the paradigms on which it was built. This applies, in particular, to issues of transatlantic cooperation, energy security, expansion of the EU and NATO, institutional restructuring of the main security organizations.Документ Архітектура європейської безпеки: нові виклики та загрози(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя Анатолій ОлександровичУ цьому посібнику містяться навчальні матеріали для вивчення різних аспектів сучасних проблем європейської безпеки. Курс містить три модулі, у яких розкриваються можливі напрямки перебудови архітектури європейської колективної безпеки під впливом нових викликів, пов’язаних перш за все з російською агресією проти України, модифікація відносин між США та ЄС, які пов’язані з реалізацією ідеї європейської безпекової автономії, а також шляхи розв’язання чи не найскладніших безпекових питань сучасності: продовольчої та енергетичної безпеки. Виклад насичений цікавим фактичним матеріалом та подається у зручній для сприйняття формі. До кожної теми додається перелік проблемних питань, які можуть стати основою для виконання індивідуальних дослідницьких проєктів. Призначено для усіх тих, хто цікавиться питаннями міжнародної безпеки та хоче розуміти ті виклики та загрози, які перед нею виникають.Документ Культурні подібності та відмінності як чинники економічної співпраці України з країнами Європейського Союзу(2024) Задоя, Анатолій ОлександровичСтаття присвячена дослідженню культурного підґрунтя економічного співробітництва України та країн Європейського Союзу. Культурне підґрунтя є важливим фактором, який впливає на успіх міжнародного економічного співробітництва міжкраїнами. Воно включає в себе такі аспекти, як мова, релігія, історія, соціальні норми та цінності.Актуальність такого дослідження зростає у зв’язку з прискореним просуванням нашої країни до повноцінного членства у ЄС. Україна та Європейський Союз мають багато культурних подібностей: спільну історію, культуру та цінності. Україна є частиною християнського світу, а більшість населення Європейського Союзу також є християнами. Обидві країни мають схожі соціальні норми та цінності, такі як важливість освіти, сім'ї та праці.Незважаючи на культурні подібності, між Україною та Європейським Союзом також існують деякі культурні відмінності.ВУкраїні більш поширений авторитарний стиль управління, тоді як дляЄвропейськогоСоюзувластивийдемократичний. В Україні також більш цінується працьовитість і відданість роботі, тоді як в Європейському Союзі –баланс між роботою і особистим життям.Результати проведеного дослідження вказують на те, що схожість за культурними вимірами впливаєна міжнародне економічне співробітництво. У запропонованому дослідженні була використана модель АВС для того, щоб розподілити країни за обсягами торговельних відносин з Україною, а також модель Гофстеде для того, щоб мати кількісні показники за 6 культурними вимірами. Однак, слід зазначити, що дослідження було проведено на прикладі Європейського Союзу, який налічує 27 країн, тому результати можуть відрізнятися, якщо брати до уваги окрему країну. Також, не рекомендується зневажати іншими чинниками, які є каталізаторами або перешкодами для міжнародного економічного співробітництваДокумент Digital transformation policies to develop an effective ecosystem: the case of Ukraine(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Магдіч, Аліса Сергіївна; Задоя, Олександр АнатолійовичThe article analyzes the evolutionary development and implementation of the digital transformation policy on the way to building the digital economy of Ukraine. The need to carry out reforms, improve the investment climate, and economic recovery prompted the state to develop a legal basis for future digital transformations in the development of the national ecosystem. Along with this, the above-mentioned steps contribute to the further integration of Ukraine into the EU. Using advanced technologies, such as artificial intelligence, blockchain, analysis of large data sets, and others, digitalization becomes a key driver in the creation of innovative products and services, which in turn increases the competitiveness and efficiency of the socio-economic model of the state as a whole. But with the beginning of a full-scale military invasion of the russian federation into Ukraine, the state is forced to look for non-standard solutions for the continuation of the digital transformation policy. In the course of the research, it has been found that the scientific and technological potential in Ukraine continues to decline in the period after the signing of the Ukraine-EU Association Agreement. The Government of Ukraine has launched a number of initiatives aimed at creating opportunities for the development of the domestic ecosystem of innovations, information and communication technologies (ICT) and startups, among which such promising and ambitious projects as: “E-residency” (creating conditions for non-residents to conduct business in Ukraine without a physical presence on its territory), “Diia.City” (a unique legal and tax space for IT business in Ukraine, which aims to give companies and startups effective tools for intensive development, scaling and capitalization), an online platform of the current status of the Ukrainian IT ecosystem (will provide an opportunity to search for business information about IT companies, professionals, investors and, in general, the entire technological ecosystem of Ukraine), development of the Concept of the Development of Artificial Intelligence in Ukraine (covers 9 fields: education and science, economy, cyber security, information security, defense, public administration, legal regulation, justice) and others. According to the results of the study, it becomes clear that in the era of rapid technological progress, the development of digital technologies has transformed the way of doing business, making it more dynamic and global. Management of digital ecosystems requires the state to develop adequate legal and regulatory frameworks. Intensive cooperation and financial support, even under martial law, will allow Ukraine to actively develop infrastructure, promote digital transformation, strengthen technological potential, sustainable economic recovery and deepen integration into the European digital market.Документ ВПЛИВ МІГРАЦІЇ З УКРАЇНИ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ ЕКОНОМІКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ З РОСІЄЮ(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2023) Лимонова, Ельвіна Миколаївна; Ключник, Руслан Максимович; Тараненко, Ірина ВсеволодівнаВійна в Україні може перешкодити економічному відновленню Європи. Російське вторгнення спричинило масштабну гуманітарну кризу – майже сім мільйонів українців покинули країну. Конфлікт і пов’язані з ним санкції призвели до порушення експорту з регіону таких товарів, як метали, продовольство, нафта і газ, підштовхнувши інфляцію до рівня, якого не бачили десятиліттями. Очікується, що реальне економічне зростання в Європейському Союзі впаде значно нижче 3% у 2022 р., порівняно з 4%, оціненими Європейською комісією до війни. Подальші перебої в торгівлі або посилення економічних санкцій можуть занурити європейську економіку в рецесію. Уповільнення темпів зростання є особливо помітним у країнах, які знаходяться в безпосередній близькості до України: Польща та Угорщина, країни, які також приймають велику кількість українських біженців. Італія та Німеччина, які сильно залежать від російської нафти та газу, також відчувають тиск. Польща відіграє найважливішу роль серед країн, які приймають біженців війни з України: приблизно 3,5 млн осіб прибули до Польщі у період з 24 лютого до середини травня 2022 р. Це зумовлене не лише географічним фактором (спільний кордон), а й також давньою традицією трудової міграції між Україною та Польщею. Незважаючи на це, безпрецедентний потік біженців війни явно викликає питання щодо майбутніх подій і проблем, пов’язаних із перебуванням українських громадян у Польщі. У статті оцінено можливу майбутню кількість іммігрантів з України в інші країну, зокрема Польщу, і вказано на пов’язані з цим проблеми. Наведені сценарії вказують на те, що незалежно від розвитку подій на лінії фронту, необхідно зважати на зростання кількість іммігрантів з України до Польщі у найближчі місяці (чи, можливо, роки) порівняно з початком 2022 р. І це створює певні проблеми для державних служб та державних установ Польщі.Документ ЗАХОДИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ, СПРИЧИНЕНОЇ ПАНДЕМІЄЮ CoVID-19, У ТУРИСТИЧНОМУ СЕКТОРІ: ДОСВІД ІСПАНІЇ(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2021) Лимонова, Ельвіна Миколаївна; Холод, Сергій БорисовичТуристичний сектор у 2020 р. у багатьох регіонах світу зазнав великих втрат. Глобальні обмеження на пересування, вимоги залишатись удома спричинили негативні наслідки для сектора туризму. Країни, які значною мірою залежать від туризму, опинившись у складній фінансовій ситуації, вимушені були кардинально переглянути маркетинг, модель бізнесу та шляхи диверсифікації бізнесу. Мультиплікативний вплив туризму проявляється у розвитку діяльності фірм, що задовольняють не тільки туристичні потреби, але й потреби суміжних ринків. Тема відновлення туристичного сектора актуальна також і для України, адже країна зазнала збитків у сфері туризму. Туристичний бізнес в Україні вже втратив понад 1,5 млрд дол. Тисячі працівників туристичного сектора України втратили роботу. У пропонованому дослідженні розглянуто вплив пандемії на регіони світу, особливу увагу приділено наслідкам кризи для Іспанії. Туристичний сектор відіграє надзвичайно важливу роль в економіці країни. Іспанія є однією з найбільш відвідуваних країн світу з великою кількістю туристів на рік. Іспанія є другою за відвідуваністю країною після Франції та другою за туристичними витратами після США. Таким чином, досвід країни у боротьбі з наслідками пандемії у туристичному секторі важливий, оскільки може бути застосований в Україні. Наше дослідження показало, що найважливішу роль у виробленні ефективних заходів у відповідь на економічні виклики в туристичному секторі відіграє конструктивна взаємодія між державою та приватним сектором. Діючи в односторонньому порядку, уряд не в змозі ні ліквідувати причини і наслідки кризи, ні забезпечити економічну стабільність і відновлення туризму. Подальше дослідження буде присвячене вивченню досвіду інших європейських країн у подоланні наслідків кризи в туристичну секторі.Документ INNOVATION DEVELOPMENT AND INVESTMENTS IN UKRAINE(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2020) Лимонова, Ельвіна Миколаївна; Магдіч, Аліса СергіївнаІнновації стали дуже важливим фактором технологічного лідерства, економічного розвитку та конкурентоспроможності як на національному, так і на регіональному рівні. Впровадження інновацій приводить до нового або вдосконаленого продукту. Підприємства, що впроваджують інновації, мають більший обсяг виробництва та доходу. Перехід до ринкової економіки порушив питання важливості інновацій та розвитку інноваційного потенціалу країни. Україна все ще значно відстає від багатьох країн світу з точки зору інноваційного розвитку. Тому важливо визначити сфери, які можуть сприяти інноваційному розвитку країни. У запропонованих дослідженнях проаналізовано проблеми зв’язку між нещодавно розробленим законопроектом про вдосконалення регуляторного середовища для інвестицій та інновацій в Україні. Метою статті є виявлення слабких сфер розвитку України, які можуть негативно впливати на інноваційний розвиток. Інноваційний розвиток України аналізується з точки зору кількох міжнародних рейтингів, виявляються основні сектори інвестицій як важливий фактор інновацій, а також оцінюються нещодавно здійснені кроки щодо вдосконалення регуляторного середовища для інвестицій. Нове, вдосконалене регуляторне середовище сприятиме формуванню кращого інвестиційного клімату, збільшить приплив інвестицій, поліпшить географію інвестицій, що, у свою чергу, сприятиме економічному зростанню завдяки розвитку ринку праці, вищій ринковій конкуренції та кращій співпраці між зацікавленими сторонами та урядом. Однак слід зазначити, що згідно з новим законопроектом досі не існує взаємозв’язку між новими інвестиційними можливостями та інноваціями. Неясно, як розподілятимуться інвестиції між галузями та чи буде продовжуватися тенденція інвестування у вже розвинуті галузі, чи інвестори намагатимуться знайти інші ніші для інвестування, включаючи НДДКР. Для посилення та сприяння інноваційному розвитку життєво важливо також розробити Закон про заохочення інвестувати у пріоритетні галузі досліджень та розробок. Важливо вказати пріоритетні напрями НДДКР, визначити цільові регіони для інвестицій у НДДКР та зазначити, що інвестиції у сектор НДДКР будуть супроводжуватися економічними вигодами.Документ ESTIMATION OF THE EFFECT OF TAXES AND GROSS FIXED CAPITAL FORMATION ON ECONOMIC GROWTH OF EURO AREA(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2019) Лимонова, Ельвіна МиколаївнаThere have been considered theoretical grounds of the impact of direct, indirect taxes and gross fixed capital formation on economic growth as well the empirical results of recent studies. There has been revealed that tax shift from direct to indirect taxes resulted positively on economic growth of the Euro Area from 2002q1 to 2017q4. The research has shown that direct taxes negatively influenced economic growth of the Euro Area, whereas indirect taxes and gross fixed capital formation had positive influence.Документ ECONOMIC CONSEQUENCES OF UKRAINE'S ACCESS TO THE EUROPEAN UNION(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Задоя, Анатолій ОлександровичThe article is devoted to the study of the possible economic consequences of Ukraine's accession to the European Union for this organization. Most researchers pay attention first of all to the possible results of Ukraine's accession to the EU for itself. However, in order to understand the motives of certain opposition of Ukraine's movement to this organization on the part of some of its members, it is important to assess the results of such accession for the EU and its members. Studies have shown that Ukraine is capable of strengthening the economic and security positions of the European Union. This can be realized through the creation of a defense hub in Ukraine, which will not only produce military products for supply to EU countries, but also provide its own army to protect the borders of the European Union. The undersaturated domestic market of Ukraine can become a driver for the European economy on its way out of the long depression. Cheap, but high-quality and motivated labor force in Ukraine, as well as its proximity to the European market, creates favorable conditions for the relocation of European investments from the countries of Southeast Asia. Ukraine's natural resources will be able to reduce the dependence of EU countries on external suppliers and create favorable conditions for the development of "green" energy. At the same time, with the accession of Ukraine to the EU and NATO, the length of the border with such a dangerous neighbor as Russia is significantly increasing, which will require additional costs to strengthen it. In order to turn the potential gains from Ukraine's accession to the EU into reality, significant expenditures on providing assistance to our country are necessary. Since Ukraine has significantly worse economic indicators than other EU countries, with its accession the average indicators for the EU will also deteriorate, which will negatively affect the global image of the organization. We should also not forget about the growing level of competition on European markets in those areas where Ukraine already has significant potential (agriculture, logistics, etc.). Understanding both the potential gains and threats is important for the proper construction of the EU membership strategy. Joint efforts are needed to create favorable conditions for realizing gains and minimizing potential threats.