Кафедра глобальної економіки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Європейська податкова система: проблеми гармонізації та шляхи їх вирішення(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Анатолій ОлександровичПроблема гармонізації національного податкового законодавства країн-членів ЄС є сьогодні особливо нагальною, без вирішення якої важко досягти конкурентних переваг на світовому ринку та реалізувати потенціал, закладений у спільному ринку Європейського Союзу. Метою нашого дослідження є виявлення основних причин, які стоять на заваді гармонізації національного податкового законодавства країн-членів ЄС, тенденцій та ініціатив, спрямованих на подолання внутрішніх суперечностей та підвищення міжнародної конкурентоспроможності Європейського Союзу. У ході дослідження також обґрунтовані пропозиції для України щодо підготовки її податкової системи до вступу у ЄС. Дослідження показало, що основними факторами, які ускладнюють процес імплементації ініціатив, що виходять від європейських інституцій, є податкова конкуренція, суттєві відмінності у податкових моделях країн-членів ЄС, зацікавленість цілого ряду економічних суб’єктів у збереженні національних відмінностей у ставках оподаткування, загальний консерватизм податкових систем. Першочерговими заходами на шляху узгодження податкового законодавства країн-членів ЄС можуть стати зусилля Європейської Комісії по спрощенню системи ПДВ та зближенню ставок між країнами-членами для зменшення дисбалансів на ринку, запровадженню спільної консолідованої бази оподаткування, використанню мінімальних податкових ставок та посиленню боротьби з ухилянням від сплати податків, удосконаленню оподаткування цифрових компаній. Хоча гармонізація податкових систем у ЄС є складною через економічні, політичні та соціальні відмінності між державами-членами, поступові кроки до зближення податкових правил та боротьби з податковою конкуренцією можуть забезпечити ефективніше функціонування єдиного ринку. Це сприятиме не лише економічній інтеграції, але й справедливішому розподілу податкового навантаження між компаніями. Завдання України по підготовці національної податкової системи до вступу в ЄС ускладняється відсутністю єдиних європейських стандартів у цій сфері. Тому сьогодні важливо дотримуватися загальних принципів побудови систем оподаткування, які діють у ЄС, та обирати ту модель, яка найбільше відповідає національним інтересам.Документ Шляхи реалізації комплексного підходу до підвищення конкурентоспроможності України(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Магдіч, Аліса Сергіївна; Задоя, Олександр Анатолійович; Новіков, Артем МаксимовичДослідження присвячено вивченню основних факторів впливу конкурентного стану соціально-економічної моделі України на сучасному етапі розвитку. Аналіз основних макроекономічних параметрів на передодні повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації показав значний потенціал стосовно економічного відновлення вітчизняної економіки після втрат в результаті карантинних заходів при пандемії COVID-19. Приймаючи до уваги сучасні реформи в Європейському Союзі стосовно підвищення конкурентоспроможності на основі Повідомлення Європейської комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів «Довгострокова конкурентоспроможність ЄС: погляд після 2030 року», виявлено певні дотичні напрямки по реалізації відповідних перетворень в України. В результаті авторами розроблений комплексний підхід до підвищення конкурентоспроможності нашої держави. Відповідно до цього запропоновані можливі шляхи реалізації окремих компонентів комплексного підходу. Визначено, що за допомогою стимулів, пов’язаних з впливом громадськості та бізнесу на еліту, необхідно забезпечувати розробку, впровадження та контроль за виконанням найактуальніших реформ, а саме: безпекова реформа, інституційна реформа, відбудова інфраструктури, інноваційна реформа. Виокремлено найважливіші кроки, які стосуються в першу чергу поглиблення співпраці з іноземними партнерами як на рівні бізнес-структур, так і на владному рівні. Зазначено про необхідність рішучої боротьби з проявами корупції в усіх сферах життя та необхідне термінове інституційне реформування. На основі теорії культурних вимірів Г. Хофстеде проведений регресивний аналіз та пошук залежності між оцінкою якості інститутів за рейтингом «Global Competivness Index» та значенням культурних вимірів України. На основі проведених розрахунків та оцінки щільності статистичного зв’язку через коефіцієнт детермінації доведено, що вищий індивідуалізм корелює з вищою якістю інститутів й, навпаки, вища дистанція влади корелює з нижчою якістю інститутів. Залежність інститутів від інших культурних вимір занадто слабка, щоб говорити про змістовність зв’язку, проте графічний аналіз довгострокової орієнтації та уникнення невизначеності дає підстави стверджувати про наявність спільної динаміки. Запропоновано три основні напрямки реалізації інституційної реформи: виховання громадянського патріотизму у населення, боротьба зі старою, корумпованою анти-національною елітою (олігархами) та вирощування патріотичних меритократів їм на заміну. Виконання цих умов створить міцний плацдарм для подальшого розвитку правової держави. Стосовно інфраструктурної відбудови та інноваційної реформи запропоновано реалізацію планів модернізації та цифровізації. Особливу увагу слід приділити впровадженню та використанню сучасних інструментів по використанню всього спектру можливостей фінансових та фондових ринків. Важливе значення також має реалізація сучасних освітніх підходів на всіх рівнях. Поєднання та вдала реалізація запропонованих процесів призведе до підвищення продуктивності і конкурентоспроможності. Драйвером позитивних змін повинен стати український бізнес та громадянське суспільство: підприємці знають, що їм потрібно для динамічного розвитку, громадяни – для гідного життя.Документ Мистецтво ораторства як ключова компетенція лідера: стратегія підготовки до публічних виступів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Білик, Валерія Сергіївна; Задоя, Олександр АнатолійовичВ роботі проведений ретроспективний аналіз виникнення та розвитку ораторського мистецтва. Підтверджено, що застосування вдалих риторичних прийомів було необхідною умовою успішного політичного та соціального життя на всіх етапах розвитку суспільства починаючи зі Стародавньої Греції і до теперішніх часів. Особливого значення ораторські промови набували під час реформаторських зрушень – деякі з них увійшли в історію як зразки мистецтва публічного виступу відомих політичних лідерів. В процесі дослідження зазначено, що з розвитком технологій масових комунікацій, ораторське мистецтво почало доповнюватися медіа засобами: радіо, телебачення, інтернет. Виявлено, що успішний публічний виступ в сучасному світі вимагає ретельної підготовки. Виділено дев’ять риторичних ходів із відповідними кроками для побудови виступів. Подальший аналіз різних розділів виступів показав, що домінуючими ходами були вступ до теми для вступного розділу, розвиток теми для основної частини та кроки до заключного розділу. У підсумку визначено, що ораторське мистецтво є інструментом переконання, інформування та мотивації. Кожен успішний лідер в свою чергу має повноцінно розуміти значення цього мистецтва для якісного впливу на аудиторію і також вміти навчатися цьому мистецтву задля того, аби досягти бажаних результатів.Документ Шляхи підвищення конкурентоспроможності України: погляд за горизонт(Одесьний національний економічний університет, 2024-11) Задоя, Анатолій ОлександровичДокумент Чи може БРІКС стати економічним інтеграційним об’єднанням?(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024-11-16) Задоя, Анатолій ОлександровичВ останні роки БРІКС привертає до себе підвищену увагу через його розширення та нові ініціативи, спрямовані на створення альтернатив впливовим міжнародним структурам, таким як Міжнародний валютний фонд та Світовий банк. Метою нашого дослідження є оцінка можливостей БРІКС перетворитися на міжнародне інтеграційне об’єднання, яке було б здатне не тільки на прийняття певних політичних рішень, але й на зближення економік країн-учасників та формування нового типу міжнародних економічних утворень. Аналіз показав, що існує цілий ряд вагомих перепон, які у найближчому майбутньому роблять малоймовірним суттєві інтеграційні процеси у рамках БРІКС. Це пов’язане з неінституційним характером цієї організації, надзвичайно різноманітним її складом, що породжує відмінності цінностей та інтересів, а також з відсутністю тісних економічних зв’язків між країнами-учасниками.Документ Аналіз першочергових напрямків антикризового управління в Україні під час військової агресії Росії(Одеський національний економічний університет, 2024) Задоя, Олександр АнатолійовичРобота аналізує антикризові заходи в Україні під час військової агресії Росії, що почалася в 2014 році. Втрата територій і економічні труднощі змусили державу швидко реагувати за допомогою антикризових інструментів. Попри часткову стабілізацію до 2020 року, повномасштабне вторгнення в 2022 році завдало серйозного удару по економіці. Основними напрямками антикризового управління визначено досягнення економічної стійкості, підтримку фінансової системи та соціальний захист. Пропонуються такі заходи, як зниження відсоткової ставки для стимулювання бізнесу та використання військово-промислового потенціалу для підвищення валютних надходжень. Також важливо враховувати відновлення інфраструктури та міжнародну співпрацю для стабілізації ситуації.Документ Global security as a condition for human social security(Київ-Чернівці: Знання України, 2024) Задоя, Анатолій ОлександровичДокумент Innovativeness of the Ukrainian economy on the way to the EU(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Анатолій ОлександровичThe article is devoted to the assessment of the level of innovativeness of the Ukrainian economy in comparison with the innovativeness of the economies of the European Union countries based on the Global Innovation Index 2023 and the justification of ways to increase it in the course of advancing to full membership in the EU. In the course of the study, the hypothesis that there is a close connection between the level of the country’s development, which is measured by the GDP per capita indicator in the model, and the absolute value of the global innovation index was confirmed (correlation coefficient is 0.868). However, Ukraine, which belongs to the group with a below-average GDP per capita indicator, is ahead of more than 30 countries with high and above-average GDP per capita indicators according to the Global innovation index. This strengthens the hope that the creation of the necessary conditions for the realization of innovative potential will be able to accelerate economic growth and lead to a significant increase in GDP in the post-war period. The comparison of the global index of innovativeness of Ukraine with the similar indicator of the EU countries carried out in the article showed a certain lag of our country, which arose in recent years, which can be explained by Russian aggression. However, this lag is not fundamental and can be overcome in a short time. Moreover, among the candidate countries for joining the EU, Ukraine ranks among the top three in terms of innovativeness. Therefore, such a lag should not become an obstacle on the way to the EU. A more detailed analysis of individual indicators that form the global index of innovativeness revealed significant heterogeneity of the innovative environment of the Ukrainian economy, because its rating according to these indicators ranges from 1 to 130. Ukraine’s achievements in performance indicators, which are calculated in relation to GDP, are quite good, which once again confirmed the conclusion that there is a disproportion between the potential and actual volumes of production. The biggest lag is recorded in the indicators related to the business environment, its stability and the legal norms that regulate it. A serious problem for Ukraine is the lack of market and organizational infrastructure. These issues should become the object of special attention of the state on the way to the EU.Документ Microeconomics(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Анатолій Олександрович; Задоя, Олександр АнатолійовичThe book introduces the reader to the main problems of microeconomic analysis. It contains an exposition of the theory of consumer choice and consumer behavior, reveals a model for achieving its equilibrium. Considerable attention is paid to the theory of production and the mechanism of selecting its volumes, which maximize the producer's profit in the conditions of various market models. This is a description of the company's behavior on the market of goods and resources. The book is based on a course of lectures given by the authors to students of the Alfred Nobel University For applicants, teachers, all those interested in economic issues.Документ Modification of ISM to RISM (Rational Interpretive Structural Modelling) in the context of employee retention through CRM and performance(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Анатолій ОлександровичThe paper explores the potential of CRM as a strategic element (along with performance, customer and bank perspectives, and demographic changes) for employee retention (using the Indian banking system as an example). The banking industry was chosen for this study because it is a service sector where transactions involving sensitive products (financial instruments) attract maximum attention from both employees and customers in the long run. To achieve this goal, the authors identified the main factors of customer relationship management that make it effective. The study investigated the relationship between CRM practices, the efficiency of banking operations, and the retention of bank employees. The analysis showed that bank employees have a much greater potential to influence the effectiveness of its activities than clients. Therefore, banks’ management should pay more attention to the recruitment of personnel, not only to the CRM system. The article specifically investigated the rationality of the relationship between CRM, bank branch efficiency, employee retention, and demographic variables. This allowed for several options for banks' strategies in forming a stable staff of employees to be proposed. An important result of the study was the justification of the modification and addition of the ISM (Interpretive Structural Modelling) mechanism, which received a new name - RISM (Rational Interpretive Structural Modelling). Without violating the basic rules of ISM, the new mechanism allows to achieve better results, as it enables the development of a strategy for independent variables with a more accurate prediction of results.Документ Конкурентоспроможність України: суть та основні чинники(International Science Group, 2024) Задоя, Олександр Анатолійович; Магдіч, Аліса Сергіївна; Новіков, Артем МаксимовичУ статті проведено аналіз стану конкурентоспроможності України, досліджено фактори, які впливають на продуктивність та виявлені основні напрямки необхідного втручання і проведення реформ на різних рівнях задля підвищення стійкості національної економіки на тлі глобальних конкурентних викликів. Визначено, що основними факторами продуктивності виступають наступні детермінанти: інновації, освіта, ринкова ефективність, інфраструктура, інституції. Проведений порівняльний аналіз дозволив визначити рівень конкурентоспроможності України по відношенню до країн світу, враховуючи особливості галузевої структури ВВП нашої держави. Зазначено, що наразі, під час повномасштабного вторгнення Росії, були зафіксовані значні втрати по кожному чиннику. Для оцінки стану інноваційності України проведений аналіз динаміки показника Global Innovation Index, завдяки чому виявлено, що перепонами на шляху до підвищення інноваційності є низька операційна стабільність для бізнесу, проблеми з верховенством права, відстала інфраструктуру, проблеми з доступом до кредитних ресурсів. Серед основних проблем в освіті були зазначені наступні: замала гнучкість, запропоновані знання мають занадто теоретичний характер, освітнім установам не вистачає сучасного устаткування. Поряд з цим занепокоєння викликають застарілі методики викладання, низька мотивація викладачів, нестача практичних знань у шкільній програмі та її загальна перевантаженість. Ринкова ефективність не може продемонструвати позитивну динаміку в першу чергу за рахунок монополізації товарних ринків в країні. Також одним з факторів високої ефективності є верховенство права, гілка влади якої наразі в Україні доволі сильно корумпована. Щодо інфраструктури, то величезні втрати за рахунок знищених та пошкоджених об’єктів в результаті російської агресії доповнюються проблемою високого ступеню зносу виробничих та невиробничих активів. Деталізувавши проблему інституційного розвитку, було визначено, що в Україні спостерігається гостра ситуація з соціальним капіталом (показник оцінює соціальну згуртованість та залучення, громадські та сімейні мережі, участь у політичному житті, довіру до державних органів влади), захистом прав власності, якість стандартів бухгалтерського обліку та аудиту. Також проведений аналіз показав достатньо низькі позиції в світових рейтингах і по альтернативним індексам, таким як: індекс сприйняття корупції, індекс економічної свободи, індекс політичної свободи, індекс легкості ведення бізнесу. Запропоновано подальші дослідження можливих шляхів синергічного розвитку вищевказаних детермінантів.Документ Аналіз конкурентоспроможності України: проблеми та перспективи євроінтеграції(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Олександр Анатолійович; Новіков, Артем МаксимовичУ статті проведений аналіз конкурентоспроможності України, виявлені проблеми та окреслені перспективи і наслідки євроінтеграційних прагнень держави. Проведений ретроспективний огляд розбудови економічної моделі країни задля оцінки ефективності впровадження реформ та визначення помилок, що вплинули на місце та роль вітчизняної економіки на світових ринках товарів та капіталу. Це дозволило виокремити певні порівняльні характеристики з основними теоріями міжнародної торгівлі та міжнародних інвестицій. Було зазначено, що невдалі спроби швидкого трансформування від командно-адміністративної економіки до змішаної ринкової системи призвели до втрати індустріального потенціалу та, відповідно, негативно вплинули на структуру зовнішньоторговельних зв’язків та інвестиційний клімат, що в свою чергу призвело до падіння рівня конкурентоспроможності України. Поряд з цим аналіз ключових показники соціально-економічного розвитку вказує на певні позитивні зрушення в період 2002-2012 рр., що відобразилося на динаміці зростання ВВП, збільшенню вхідних інвестиційних потоків, стабілізації інфляції на таргетованому рівні та в цілому на покращені добробуту суспільства. Однак невизначеність та постійна зміна вектору економічної інтеграції разом зі зміною влади призвели до погіршення економічного стану держави та унеможливили стійке економічне зростання. Період пожвавлення ділової та інвестиційної активності в постковідний 2021 рік змінився глибокою кризою з початком війни. Водночас прагнення нашої держави приєднатися до європейської спільноти все ж таки дало потужний поштовх для реалізації та впровадження інноваційних реформ, які дозволили навіть під час ведення військових дій досягти певного успіху в напрямку діджиталізації, розвитку інфраструктури, подальшого впровадження реформування освітнього, медичного та соціального напрямків. Наразі Україна на шляху євроінтеграції долає нелегкий шлях трансформації своєї економічної системи до вимог та цінностей ЄС. Нашій країні спільно з Євросоюзом потрібно вирішувати питання трудової міграції та біженців, впровадження безмитного режиму для вітчизняних товарів, створення безпечного інвестиційного клімату та ін. І не завжди у виборі інструментів вирішення цих питань спостерігається єдність в країнах ЄС. Україні потрібно використовувати свої переваги у логістичній сфері, географічному розташуванні, трудових та природних ресурсах, розбудовувати індустріальний напрямок, впроваджувати сучасні технології, поліпшувати свою енергонезалежність та приймати активну участь в інтеграційних процесах. Знаходження компромісів та політична воля дозволять Україні провести вдале реформування соціально-економічної моделі та стати повноправним членом ЄС.Документ Відновлення конкурентоспроможності України в глобальній економічній системі(ДВНЗ УДХТУ, 2024) Задоя, Олександр АнатолійовичСучасний світ побудований на економічних взаємозв’язках, які в свою чергу виступають раціональною реалізацією міжнародного поділу праці. В цьому контексті беззаперечно головною ціллю бідь-якої національної економіки або регіональної економічної системи є прагнення досягти якомога вищого ступеню конкурентоспроможності на тлі динамічних процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства. Агресія росії та початок повномасштабної війни значно вплинули на стан конкурентоспроможності України на міжнародних ринках. Проведений аналіз складових показників розрахунку індексу конкурентоспроможності вказав, що в якості орієнтиру потрібно брати не зміни відносно попереднього року – цього вже недостатньо в динамічно зростаючому світовому економічному середовищу – а брати до уваги показники, які є характерними для нашого регіону. В роботі відзначено, що найбільше відставання спостерігається в показниках фінансового сектору та макроекономічній стабільності. Зрозуміло, що ці позиції тісно пов’язані. Тому рекомендовано в першу чергу приділяти увагу оздоровленню саме цих напрямків. Але для динамічного шляху подолання кризи та відновлення конкурентоздатності нашої держави необхідні також зусилля і в приватному секторі та суспільстві. Лише поєднання трьох важелів соціально-економічної системи – держава, підприємництво, громадяни – ми зможемо досягти стійкого економічного розвитку та зайняти гідне місце в глобальній економічній системі.Документ Аналіз динаміки ПІІ Польщі в контексті відмінностей від загального стану інвестиційної активності в ЄС та світі(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Олександр Анатолійович; Дмитрієв, Владислав ЮрійовичВ роботі визначені основні аспекти процесу міграції капіталу на глобальному рівні, а саме розглянуті та проаналізовані тенденції функціонування міжнародної інвестиційної діяльності на прикладі аналізу обсягів та динаміки прямих іноземних інвестицій в світі, ЄС та Польщі. На основі проведеного дослідження, висвітлено параметри коливань інвестиційної активності в визначених регіонах, прослідковано напрямки ПІІ та вказано на відмінності в об’єктах інвестування протягом 2002-2022 рр. Застосування методології кореляційного аналізу дозволило виявити тісний зв’язок між показником накопиченого фонду вхідних ПІІ та ВВП ПКС на душу населення на прикладі Польщі, що в поєднанні з аналізом динаміки зростання реального ВВП країни дає підстави стверджувати про достатньо стійку модель, яка спрямована на динамічний економічний розвиток.Документ Конфліктогенез економічного циклу(ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», 2024) Задоя, Анатолій ОлександровичДокумент DETERMINING THE IMPACT OF VIRTUAL WATER SCARCITY RISK ON THE GLOBAL FOOD CRISIS 2022 AS A RESULT OF HOSTILITIES(Eastern-European Journal of Enterprise Technologies 1/13 ( 121 ) 2023, 2023) Fedulova, S., Zadoia, A., Shkura, I., Komirna, V., Savchenko, M.The object of this study is the process that forms conceptual foundations for managing the impact of virtual water deficiency risks on the global food crisis. The main idea of the study focuses on determining the consequences of the global food crisis in the world under the influence of a significant reduction in virtual water exports from Ukraine to agri-food markets. It is determined that most likely, in the context of the replacement of Ukrainian exports of grain and agricultural products as a result of Russian aggression in Ukraine, the countries of the world will resort to new ways of obtaining effective imports of virtual water from other countries. The study proved that rapid structural changes in the economies of the countries of the world and the reorientation of their national economies towards the development of the agricultural sector under modern conditions of global uncertainty would inevitably lead to certain consequences. Namely, either to the fall in the growth rate of national economies, or to the state of the "bifurcation explosion" with the subsequent dispersion of possible states of development. The proposed scientific and methodological approach to assessing the sustainability of the systemic development of the territory over time for water-intensive regions makes it possible to take calculated decisions at the national level regarding the scale and prospects for the development of economic activities in the state. The described theoretical and methodological foundations of the interdependence of water and food security and the developed fundamental provisions of the economies of countries under the conditions of the global food crisis and the risk of a shortage of virtual water will create the following opportunities. Specifically, they enable state authorities to assess the depth of the specified crisis in the world and its consequences for all countries in 2022–2023. Such an understanding creates the conditions for making effective decisions on the volume of import of virtual water in a particular countryДокумент SRI AND ENERGY TRANSFORMATION ON THE WAY TO SUSTAINABLE COMPETITIVENESS(АКАДЕМІЧНИЙ ОГЛЯД. 2023. № 1 (58), 2023) SHKURA, I., FEDULOVA, S.Russia’s war against Ukraine turns into a challenge for the whole world. The full scope of consequences is difficult to assess now, but some of them have been already clear. As a result, the world economy is under exposures of inflation, disruptions on GDP growth, food and energy crises and further supply-chain pressures. Energy prices volatility adds uncertainty to the whole system of socio-economic relations. Energy turns into a weapon against the world stability. The paper concentrates on the idea that current situation in the energy sector calls for a prompt response to challenges, including the war consequences. That, in turn, requires sustainable and responsible investment (SRI) and financial innovations for the immediate energy transformation, which is an essential element of the sustainable competitiveness of countries. The research is aimed at studying interconnection between SRI and energy transformation on the way to sustainable competitiveness. The processes on the global energy market were investigated and the main weak points which are sources of risks for the world economy were defined. Three significant energy-related weak points which turned into risks for the world are highlighted: the level of dependency from imported gas (for European countries dependency from Russian gas in particular); energy prices volatility; energy structure (nonrenewable vs renewable). The governmental approaches in the energy transformation sphere, which are caused by the combination of energy security issues and climate ambitions, were generalized. The paper contains an assumption about correlation between SRI and countries’ sustainable competitiveness. This hypothesis is confirmed using correlation analysis (biserial correlation) for five countries (Germany, the USA, Canada, Australia and Japan). Strong relationship between these variables is shown. This allows to make a conclusion that increasing of SRI volumes in general and clean energy projects in particular are the predominant conditions for the sustainable competitiveness of the country, which is oriented to the long-term prospective and based on effective usage of all available sources, including energy, fast transformation of energy systems to the renewable sources.Документ БАГАТОВИМІРНА ПОТОЧНА СВІТОВА КРИЗА ПРОТИ КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІКРИЗИ(НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2023, № 1, 2023) ФЕДУЛОВА С.О.Резюме. Стаття присвячена найактуальнішим питанням дослідження багатовимірної поточної світової кризи та концепції полікризи. Ключовою ідеєю статті є визначення сутності багатовимірності поточної світової кризи та її впливу на подальший світовий розвиток. У статті визначено, що сучасні кризові потрясіння варто описувати з позиції багатовимірної поточної світової кризи, а не з позиції катастрофічної полікризи. Запропоноване дослідження розкриває сутність багатовимірної поточної світової кризи через фактори геополітичної напруженості; глобальні кризи, що утворилися під дією зазначених факторів і глобальні ризики. Факторами геополітичної напруженості визначено такі: війна в Україні; напруженість між США та Китаєм; пандемія Covid-19; зміна клімату. Зазначено, що складні та значною мірою невизнані причиново-наслідкові зв’язки між світовими економічними, соціальними та екологічними системами можуть призвести до того, що чимало ризиків стануть критичними майже одночасно. У статті актуалізовано, шо найсерйознішим безпосереднім ризиком є криза вартості життя. Визначено, що багатовимірна поточна світова криза має ознаки нелінійності розвитку, і не можна остаточно стверджувати, що всі глобальні ризики взаємопов’язані та можуть призвести до глобальних катастрофічних наслідків. У цьому контексті прості, фрагментовані та орієнтовані на кризу підходи є неефективними та часто створюють коло нерозв’язаних проблем.Документ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН: МЕЖІ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ПРАВА(ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО № 6 / 2023, 2023) ФЕДУЛОВА С. О., БЕРЕЗА О. Д.,Робота присвячена дослідженню проблеми визначення меж використання джерел права при регулюванні міжнародних торговельних відносин. Питання правового регулювання торговельних відносин особливо гостро постало у ХХ столітті через зростаючу глобалізацію в світі. Іншим завданням правового регулювання торговельних відносин можна визначити спробу протиставити взаємовигідну конструктивну взаємодію загарбницьким війнам. Дослідження наводить характеристику джерел міжнародного торговельного права та показує ієрархічну черговість застосування зазначених джерел. В статті наводиться відповідність між типом джерела та наявним прикладом. Описано місце договорів і звичаєвого права в системі джерел міжнародного права та акцентовано увагу на тому, що звичай може регулювати відносини, що не були передбачені договором. Дано характеристику актам, що відносяться до так званого «м’якого права», або «soft law». При цьому, зазначається, що держави або суб’єкти приватного права не несуть відповідальності за невиконання актів м’якого права, проте більшість дотримаються їх, так як цього вимагають економічні інтереси. В дослідженні зазначається, що відкритим залишається питання взаємодії, взаємовпливу та першості міжнародного та національного права. З одного боку, національне право є самостійним джерелом міжнародного права, з іншого боку, це не означає його незалежності від міжнародного права. Визначено, що в умовах зростаючої глобалізації в подальшому необхідно, щоб національні політико-правові системи формувались як частина єдиної світової системи права. Зроблено висновок, що основними і найважливішими джерелами є міжнародні договори і звичаєве право через специфічність і докладність питань, які вони можуть регламентувати, а національне торговельне право необхідно приводити у відповідність з міжнародним. Аргументовано, що прозорі, зрозумілі правила торгівлі пожвавлюють економічні відносини між суб’єктами міжнародної торгівлі і, як наслідок, призводить до росту добробуту.Документ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЦІЛЯМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ(European Vector of Economic Development. 2023. № 2 (35), 2023) ФЕДУЛОВА С.О.Робота присвячена визначенню майбутнього каркасу енергетичного розвитку світу в нових геостратегічних реаліях, що пов’язані з військовими конфліктами в світі та проблемою глобального потепління. У дослідженні розглянуто новітні тенденції в забезпеченні досягнення глобального нульового чистого викиду парникових газів до 2050 р. та зусиль з декарбонізації. Визначено, що війна в Україні стала каталізатором енергетичного переходу в світі. Зазначається, що для досягти кліматичних цілей необхідно збільшити виробництво ядерної енергії в тричі до 2050 року. Дане положення зафіксовано в декларації про потрійну ядерну енергію на Конференції ООН зі зміни клімату в Дубаї у 2023 р. Також в статті зазначається, що енергія водню є однією з технологій чистої енергії та має велике перспективне значення, хоча інфраструктура, що пов’язана з використанням цього енергетичного ресурсу наразі є дуже дороговартісною. Дослідження акцентує увагу на необхідності забезпечення балансу між цілями сталого розвитку, конкурентоспроможністю та енергетичною безпекою. Актуалізується увага на безпечних ланцюгах постачання та доступу до енергії і питаннях стабільності ринку. В статті визначено, що в нових геостратегічних реаліях концентрується увага на тому, що конкурентоспроможність необхідно розглядати через призму «зеленої конкурентоспроможності». Спільне вирішення питань сталого розвитку, конкурентоспроможності та енергетичної безпеки має важливе значення для побудови стійкої економіки в нових геостратегічних реаліях, що пов’язані з військовими конфліктами в світі та проблемою глобального потепління. В роботі подано логіку формування майбутнього каркасу енергетичного розвитку в світі у нових геостратегічних реаліях з визначення концептуального базису та технологічного забезпечення енергетичної безпеки та конкурентоспроможності національної економіки. При цьому, енергетична безпека має вирішальне значення для підтримки економічної стабільності та досягнення цілей сталого розвитку. Ключові слова: енергетична безпека, сталий розвиток, безвуглецева економіка, конкурентоспроможність, технології чистої енергії, військова агресія JEL classification: О13, О14, P28, Q56, Q57